Святкування 1020-ї річниці Хрещення Русі-України продовжується. У Бучацькій єпархії з цієї нагоди у свято Преображення Господнього відбулася проща до Чудотворної ікони Савелівської Богоматері.

Невелику Савелівку Монастириського деканату важко знайти на карті Тернопільщини, однак її духовна велич не викликає сумнівів. Цю чудотворну місцину знає сьогодні не надто багато осіб, але ще з другої половини дев’ятнадцятого століття Савалуски (перша назва села) збирали тисячі прочан, переважно із Західної України.

У свій час місцевий багатій, йдучи із сусідньої Ковалівки до Савалусок, помітив поблизу джерела на кроні дуба сяйво, в якому виднілась Пресвята Богородиця. Відтоді Савалуски стали святим місцем. Багатій віддав частину свого маєтку, аби збудувати у селі храм. У 1873 році папа Пій IX надав Савалускам статус паломницького центру. Про цю святиню богобоязний люд пам’ятав завжди, навіть попри заборони з боку радянської влади. За два роки до проголошення незалежності України у селі біля джерела спорудили пам’ятну капличку і поставили хрест. Вісім років тому вздовж крутого підйому між джерелом і нагірним храмом постала ще й Хресна дорога.

Детальніше: ПРОЩА ДО ІКОНИ, ЯКА ПОДОРОЖУЄ РІЗНИМИ ЦЕРКВАМИ

СТРИЙ. Після спроби захопити 15 серпня 2008 року будинок Єпархіального управління та один із храмів в Стрию миряни та громадські організації міста висловили свою готовність протистояти провокаційним намірам монахів-самозванців з Підгірців. Останні прагнуть реалізувати свої бунтівні ідеї через місцевих провокаторів.
 
«Сьогоднішня неділя (17 серпня) стала для вірних Стрийщини днем духовної мобілізації, – зазначив о. Тарас Пошивак, Канцлер Стрийської єпархії. Громадськість готова безпосередньо охороняти приміщення Стрийської єпархії УГКЦ, на які зазіхають Підгорецькі бунтівники».
 
Першими таку ініціативу виявили молодіжні організації Стрийщини, які взяли на себе патрулювання церковних територій. Всі розуміють, що під молитовною акцією Підгорецьких монахів, призначеною на 19 серпня 2008 року слід розуміти чергову спробу захопити приміщення Стрийської єпархії та зробити замішання в релігійному житті міста. Очевидно, що готується фізична розправа над Владикою Тарасом (Сеньківим), Єпископом-помічником Стрийської єпархії.
 
«Міліція безсила, – зазначив о. Тарас Пошивак», –і вона це підтвердила 15 серпня. На працівників охоронних органів чиниться психологічний тиск обласного керівництва міліції. Це підтвердили самі Підгорецькі нападники в одному із своїх листів від 16 серпня 2008 року».
 
У листі збунтованих Підгорецьких монахів, зокрема, написано: «Поміж цим владиці Методію вдалося мобільним подзвонити нашим знайомим, і відразу після цього начальник міліції зі Львова наказав, щоб нас негайно випустили». «Тепер ми знаємо, –додав о. Тарас Пошивак, – на кого працюють ці монахи».

о. Павло Худ
керівник Прес-служби Стрийської єпархії
  

СТРИЙ. Монахи-самозванці з Підгорецького монастиря на Львівщині 15 серпня 2008 року намагаючись захопити храм апостола Якова в Стрию вчинили бійку з міською міліцією. Міліція прибула, щоб розслідувати факт нападу на будинок Єпархіального управління, застосування фізичної сили проти Владики Тараса (Сеньківа) та о. Тараса Пошивака. Коли міліціонери спробували з’ясувати мотиви такого злодіяння, монахи, двоє з яких громадяни Чехії, на очах в людей побили міліціонерів та чинили опір при затриманні. Особливо агресивно поводився громадянин Чехії Ілля Догнал.

СТРИЙ. Збунтовані Підгорецькі монахи, що конфліктують з Католицькою Церквою 15 серпня 2008 року вдерлися до будинку Єпархіального управління в Стрию. Почали нахабно і по хамськи поводитися, застосували фізичну силу проти Владики Тараса (Сеньківа) та о. Тараса Пошивака. Стрийська єпархія звернулася до місцевої міліції з проханням розслідувати факт нападу трьох монахів-зловмисників.

Присутні в канцелярії священики із ганьбою та стидом вивели бунтарів з будинку канцелярії. Троє Підгорецьких бунтарів належать до групи збунтованих священиків, що самовільно і незаконно, всупереч приписам Католицької Церкви проголосили себе єпископами. Неадекватно оцінюючи навколишню дійсність вони безпідставно уявляють себе проводом УГКЦ, а всіх законних Католицьких єпископів вважають неправдивими.

Збунтовані Підгорецькі монахи, як вовки в овечих одежах, роз’їжджають по єпархіях України, очорнюють добрі імена, принижують честь і гідність єпископів та священиків, роблячи їх нібито приналежними до своєї збунтованої групи.

о. Павло Худ
керівник Прес-служби Стрийської єпархії

Сезон відпусток і атракційного літнього відпочинку – в розпалі. Чи не кожен мріє бодай на кілька днів забути про особисті проблеми та обов’язки і поринути у палкі обійми моря, гір та екзотичних місць. У Бучацькій єпархії ця мрія здійснилась, і відпочинок тут був справді повноцінний, не те, що кілька годин просто засмагати на сонці й купатись у морі. Мабуть, не всім відомо, що своя відпочинкова екзотика є також і на наших єпархіальних теренах. Протягом липня і серпня у мальовничому й віддаленому від людського ока куточку – селі Більче-Золоте тривав дитячо-молодіжний табір з кількома заїздами. Проходив він під гаслом «Тіло – храм Святого Духа». Проведення табору ініціював Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії Високопреподобний отець Дмитро Григорак, ЧСВВ. Сама ж організація належала голові єпархіальної молодіжної комісії отцю Ігорю Середі та засновнику Мельнице-Подільського товариства «Цвіт» брату Василю Германюку. Під час проведення табору організатори ставили головну мету, щоб кожен учасник міг відпочити і тілесно, і особливо духовно. Для цього його учасниками опікувались духівник, аніматори з Івано-Франківського товариства «Обнова» і Мельнице-Подільського «Цвіту» та семінаристи. Саме завдяки їм кожна молода людина під час табірного тижня відчула близьку присутність Бога. Свята Літургія, Тайни Покаяння і Євхаристії, молитви, духовні розважання, бесіди зі священиком збагачували душевний світ і наповнювали серце Христовим теплом. Саме такий відпочинок, коли радіє тіло, а ще більше душа спроможний залишити слід у єстві людини на все подальше життя. І справді, спостерігаючи над відпочиваючими, радієш, коли бачиш, якими щасливими є інші. Але ще більшою радістю сповнюється серце від думки, що канікули дітей і молоді пройшли разом із Христом, без згубних звичок і злодіянь.

З 28 липня по 3 серпня у таборі відпочивав третій заїзд – понад тридцять дітей та юних осіб із парафії святого Архистратига Михаїла м. Чорткова та греко-католицької громади с. Біла. Власне, мені вдалося побувати на третьому заїзді, правда лише два дні, протягом яких я поспілкувався із таборянами, духовним отцем, а також посмакував страви із польової кухні й досхочу натанцювався, особливо Королівського танцю. Вражень від табору за два дні – чимало. Отож, його учасники, які провели у Більче-Золотому тиждень, матимуть що згадати і за кілька років. Я теж хочу поділитись своїми «скромними спостереженнями».

Детальніше: ВЕСЕЛІ КАНІКУЛИ З ХРИСТОМ У КРАЇНІ ЛЮБОВІ Й ТЕПЛА