Улашківська Чудотворна святиня відома на світ як місце дивовижної Божественної благодаті та численних зцілень. Вона стала популярною ще після впровадження християнства на терени Русі-України, адже тут, у гірській ущелині, на колишньому язичницькому капищі першими ченцями, котрі спершу проживали у печерах, було збудовано храм. Пізніше на горі повстала нова церква і монастир, до яких горнувся християнський люд. З давніх-давен у день св. Предтечі і Хрестителя Господнього Івана до Василіанського монастиря звідусіль прибували тисячі паломників на відпуст, аби визволити з полону гріха свою втомлену душу і втамувати спрагу свого серця та вуст цілющою водою зі святого Улашківського джерела.

Проща й урочисте духовне торжество відбулося й цього року. З поклоном і особистими намірами до Животворних ікон Пресвятої Богородиці та Івана Хрестителя прийшли прочани, котрі щиро вірять у містичну, але разом з тим очевидну силу Господніх діянь на Улашківській святій горі. Частина паломників взяла участь у нічних чуваннях, що відбувались у монастирській церкві, збагачуючи свій внутрішній світ молитовними практиками, церковним співом, глибокодуховними науками ієромонахів. У саме свято Івана Хрестителя на подвір’ї Улашківської святині зібралось кількасот прочан, щоб через руки душпастирів отримати Боже благословення. Після утрені розпочалась Архиєрейська Свята Літургія, яка, власне, й згуртувала найбільшу кількість прочан. Богослужіння відправили Преосвященні Владики: Владика-емерит Софрон Мудрий, ЧСВВ, Владика Йосафат Говера, єпарх Луцький та Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії Високопреподобний о. Дмитро Григорак, ЧСВВ. Разом із архиєреями співслужили ігумени Василіанських монастирів та священики з різних єпархій. Під час Літургії із обширною багатоаспектною проповіддю на теми єдності та осмислення християнської моралі виступив Владика Софрон. Після Богослужіння о. Дмитро Григорак звернувся до прочан із завершальним пастирським словом, наголошуючи на необхідності формувати справжню любов і плекати правдомовність. Прощу увінчало торжественне Водосвяття та кроплення всіх вірних. Після цього прочани мали можливість набрати у власний посуд освячену воду, яку довезуть до своїх домівок і використовуватимуть для потреб душі й тіла.