Преосвященний Владика Димитрій (Григорак)
Єпископ Бучацький

Владика Дмитро Григорак (хресне ім’я Богдан) народився 1 січня 1956 року в м. Івано-Франківську. З 1963 по 1973 рр. здобув повну середню освіту в м. Івано-Франківську. В 1973 році вступив в Івано-Франківський інститут нафти і газу, який закінчив в 1978 році, отримавши диплом інженера-механіка. Працював на різних заводах м. Івано-Франківська інженером-конструктором.

14 жовтня 1989 року він офіційно вступив до Чину Святого Василія Великого. Новіціят проходив в Гошеві і Крехові в 1990-1991 рр. Довічні обіти склав 1997 року.

З 1991 по 1996 рік навчався в семінарії ОО. Василіян, а також закінчив Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний Духовний Інститут. Завершив богословські студії магістерським титулом з еклезіології в Люблінському католицькому університеті в Польщі.

Дияконські свячення отримав 21 вересня 1992 року, а священичі – 25 жовтня у неділю Христа Царя того ж року з рук Владики Софрона Дмитерка, ЧСВВ.

Починаючи від 1992 року виконував різноманітні душпастирські служіння: у монастирі і на парафії Христа Царя в м. Івано-Франківську, виконував обов’язки економа і духівника сестер-мироносиць, був настоятелем монастиря ЧСВВ в с. Погоня Тисминецького району, започаткував капеланське служіння в Івано-Франківській в’язниці, був духівником молодіжної молитовної групи.

Також виконував місійну діяльність на Волині, обслуговував парафії у Володимирі Волинському, Луцьку та інші. Згодом призначений ігуменом монастиря і парохом храму св. Василія Великого у м. Луцьку. Започаткував будівництво комплексу приміщень монастиря і церкви. Одночасно виконував обов’язки духівника організації «УМХ». Організовував екуменічні міжконфесійні молитви. Особливо дбав і був духовним натхненником громадської організації «Рух за життя». Розбудовував духовне життя і служіння УГКЦ на Волині, землі святого священномученика Йосафата Кунцевича.

28 липня 2007 року Папа Венедикт ХVІ призначив о. Дмитра Григорака, ЧСВВ, Апостольським Адміністратором «ad nutum Sanctae Sedis» Бучацької єпархії УГКЦ, яка стала вакантною після призначення Владики Іринея Білика, ЧСВВ, Каноніком в Римі.

23 липня 2011 р. Б. Ватикан оприлюднив повідомлення, що Cвятіший Отець Венедикт ХVІ дав свою згоду на канононічний вибір Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який прийняв рішення призначити високопреподобного о. Дмитра Григорака, ЧСВВ, Апостольського Адміністратора Бучацької Єпархії УГКЦ «ad nutum Sanctae Sedis» Єпархом Бучацьким.

Єпископська хіротонія відбулася 18 вересня 2011 р. Б. в Катедральному Соборі Верховних Апостолів Петра і Павла у м. Чорткові. Чин архиєрейської хіротонії здійснив Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава і Отець УГКЦ. Співсвятителями були Владика Василій (Семенюк), Єпарх Тернопільсько-Зборівський, та Владика Софрон (Мудрий), Єпископ-емерит Івано-Франківський.

Пояснення символіки герба
Преосвященного Владики Димитрія (Григорака)

Елементи:

У центрі композиції щит, який розділений на три вертикальних поля. Верхня сторона щита утворює вістря. У центральному, синьому полі зображений золотий Патріарший хрест, над ним здіймається Святий Дух у голубиному вигляді, і в самому верху центрального поля зображене Всевидяче око у срібному трикутнику. У золотому полі, що розміщений ліворуч, зображений вогняний стовп; у золотому полі, що розміщений праворуч зображена Богородиця Оранта. Щит розміщений на пурпуровій мантії, підбитій горностаєм, увінчаній золотою митрою з червоним підкладом. Обабіч виходять золоті єпископський жезл і хрест. Під щитом на синій стрічці золотом розміщений девіз: «БОГ Є ЛЮБОВ».

Опис:

1. Синьо-жовтий фон – це кольори прапору земної батьківщини владики.

2. Оскільки Бог – одвічний центр усього сущого і має бути у центрі життя кожної людини, тому в центрі щита  на полі синього кольору зображені символи Пресвятої Тройці.

Всевидяче око – символічне зображення Всевидящого Бога, вписане у трикутник – символ Тройці. Бог – Триєдине Божество – є причиною всього, що існує, і метою життя людини.  Голуб – символ Святого Духа, в якому живемо і йдемо до Бога. Хрест – знак Сина Чоловічого – є виявом безмежної любові Бога до людей і водночас дорогою до Бога кожної людини.

3. На полі ліворуч – червоний  стовп вогню, який символізує полум’я любові, що з’єднює землю з небом. Це головні елементи герба ЧСВВ – духовної родини владики.

4. На полі праворуч зображена Матір Божа – Оранта. Богородиця є духовною матір’ю всіх християн, і є дорогою до її Сина через наслідування прикладу її життя. Водночас Пречиста Діва уособлює Церкву, без якої неможливе спасіння.

5. Матір Божа та Чин Святого Василія Великого – два шляхи, якими владика йшов до Бога.

6. «Бог є любов» (1 Ів. 4,16) – кредо єпископського служіння новопоставленого владики. Слова на голубій стрічці є Євангелією життя та закликом для світу жити в любові Бога.  Цей девіз гармонійно виражає головний зміст герба владики – ікономію спасіння. Бог-Отець з любові дарує людині Своє Слово й дар Свого життя через Сина у Святому Дусі, а людина в Церкві, приймаючи життєдайне Слово й дар Благодаті, відповідає Отцеві любов’ю через Христа у Святому Дусі.

7. Щит уміщений на мантії, яку увінчує митра, жезл і процесійний хрест, – ознаки єпископської гідності власника герба.