Верховного Архиєпископа Києво-Галицького
Української Греко-Католицької Церкви
Блаженнішого Любомира

Високопреосвященним та Преосвященним Владикам!
Всечеснішим і всесвітлішим священнослужителям!
Високопреподобним і преподобним ченцям і черницям!
Дорогим у Христі братам і сестрам – мирянам!
Мир у Господі і Боже благословення!

Дорогі у Христі!

Наближається празник всіх празників і торжество всіх торжеств – Воскресіння Христове. З цієї нагоди сердечно вітаю усіх вас та бажаю вам святого та радісного Великодня. Особливо цього року, який проголошений Роком християнського покликання з наголосом на покликанні до богопосвяченого життя, хочу привітати тих, що в монастирях, чинах, згромадженнях та інститутах спільнотного життя здійснюють свій чернечий подвиг: освячують свої душі, служать Богові та ближнім. Дорогі ченці та черниці, нехай милостивий Господь кріпить вас, благословляє ваш подвиг та дає нашій святій Церкві якнайбільше покликань.

Рівно ж вітаю членів нашої Церкви, які останніми роками виїхали в різні країни світу, шукаючи засобів для покращення свого життя. Питання міграції стане основною темою цьогорічного Синоду Єпископів, який відбудеться у вересні цього року. Ми міркуватимемо над тим, як маємо вам служити у нових обставинах вашого життя. Тому, коли через тиждень зустрічатимете разом зі своєю громадою воскреслого Христа, будьте певні, що ми за вас молимося і стараємося допомогти вам розв’язувати нелегкі проблеми емігрантського життя.

«Нам треба знову зробити Бога присутнім у на­шому суспільстві. Мені здається, що це перше завдан­ня: щоб Бог знову став присутнім у нашому житті, щоб ми не жили так, ніби ми самостійні, що нам до­зволено вигадувати, що таке свобода і життя. Ми повинні визнати, що є творіннями, мусимо констатувати, що є Бог, що нас сотворив, і що виконання Його волі не є залежністю, а даром любові, що дає нам життя».

Бенедикт XVI

22 березня в Єпархіальному управлінні Бучацької єпархії відбулися духовні науки для вчителів христи­янської етики та катехитів.

21 березня вулицями м. Чорткова відбула­ся Хресна дорога. Розпочався хресний похід від церкви Вознесіння Господнього.

Очолили його Апостольський Адміні­стратор Бучацької єпархії високопрепо-добний о. Дмитро Григорак ЧСВВ та син-кел у справах мирян о. Володимир Заболот­ний.

У шостому розділі своєї соціальної енцикліки «Любов у істині» Папа Венедикт XVI аналізує взаємозв’язок між розвитком та технологічним прогресом. Святіший Отець вказує на те, що техніка є глибоко людським фактором і в ній виражається й утверджується панування духа над матерією. Вона відповідає покликанню людської праці, виявляє людину та її прагнення розвитку, поступово перемагаючи певні матеріальні обумовлення. Але з технічним розвитком пов’язані певні ризики. Він може нав’язати ідею самодостатності техніки. Таке бачення сприяє ментальності, яка ототожнює справжнє із здійсненним. А коли єдиним критерієм істини є ефективність та корисність, – пише Папа, – автоматично заперечується розвиток.

10 березня 2010 р.Б. на центральному майдані міста Чорткова відбулася панахида з нагоди 149 річниці від дня смерті великого Кобзаря українського народу Т. Г. Шевченка. Спільна молитва відбувалася за участю духовенства УГКЦ та УПЦ КП. Крім священиків великого генія українців прийшли вшанувати представники громадських, політичних та державних структур, а також люди доброї волі.

"Але нині... з'явилася правда Божа (...)
через віру в Ісуса Христа"
(Рим 3,21-22)

Дорогі брати і сестри! Щороку у зв'язку з початком Великого Посту Церква закликає нас зі всією щирістю проаналізувати власне життя в світлі вимог Євангелія. Цього року я хочу поділитися з вами деякими думками, що стосуються дуже обширної теми справедливості, а вихідною точкою нам послужать слова св. Павла: "Нині з'явилася правда Божа через віру в Ісуса Христа" (Рим 3,21-22).

Справедливість: "dare cuique suum". Спершу я присвячу декілька рядків власному значенню слова "справедливість", яке в повсякденній мові вказує на вимогу "віддавати кожному те, що йому належить", - по латині "Dare cuique suum", відповідно до знаменитої формули римського юриста III століття Ульпіана. Проте в реальності ця класична формула не уточнює, чим насправді є те "suum", яке кожному по праву "належить". Найпотрібніше людині не гарантується законом. Для того, щоб радіти повноті життя, людина потребує чогось незрівнянно глибшого, що може бути їй дане лише як дар. Буде правильним сказати, що людина живе любов'ю, яку їй може дати лише Сам Бог, що створив її за Своїм образом і подобою. Поза сумнівом, матеріальні блага корисні і необхідні - адже і Ісус теж зціляв хворих, годував натовпи голодних, які всюди слідували за Ним. Він, поза всяким сумнівом, засуджує байдужість, яка і сьогодні є причиною загибелі сотень мільйонів людей із-за нестачі продуктів, води і ліків. Та все ж, "справедливість в розподілі" не забезпечує людину тим "suum", яке їй насправді належить. У тій же мірі, що і хліба, і навіть в набагато більшій мірі, ніж хліба, людина потребує Бога. Оскільки "справедливість - це чеснота, яка віддає кожному те, що йому належить (...), не є по-людськи справедливим віднімати людину у Бога істинного", - пише св. Августин (De civitate Dei, XIX, 21).