Взаємним жестом екуменізму й толерантності можна назвати участь традиційних християнських конфесій України у святкуванні 10-ліття Джерела Всецариці на парафії Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП у Чорткові. Урочистості відбулися у суботу, 11 серпня.     

Богослужіння з нагоди ювілею очолив Глава УПЦ КП – Патріарх усієї Русі-України Блаженніший Філарет у співслужінні з собором єпископів та численного духовенства. На Святій Літургії були присутні і представники УГКЦ: Преосвященний владика Дмитро Григорак, ЧСВВ, єпарх Бучацький, о. Володимир Заболотний, протосинкел Бучацької єпархії та о. Володимир Білінчук, особистий секретар єпископа. Розділив радість вірян Православної Церкви і римо-католицький священик о. Ярослав Кравець. В урочистостях взяли участь і миряни різних Церков. Були присутні також представники Чортківської райдержадміністрації, районної та міської рад, лідери політичних партій та об’єднань.

Сердечно-душевне вытаме! З уст до уст звідусіль злилося багатоголоссям 40-катисячного велелюддя над урочищем Бичова на Ватряному полі 4-5 серпня ц. р.

Палюче сонце котило фестивальну  колісницю «Лемківських дзвонів», що тужливою ностальгією позивних понад лісом до небес голосили: «Цне мі ся за тобом, мій Лемківський краю…».

Чотирнадцятий раз слізно розмаїто розцвіло велике етнічне древо життя лемків. У старовинні Монастириська вони злетілись, з’їхались і зійшлися великою  родиною здалека і зблизька, долаючи кордони світу, дороги, стежки і стежечки Австралії, США, Аргентини, Австрії, Польщі, Словаччини, Росії… Київщини, Одещини, Вінниччини, Рівненщини, Хмельниччини, Львівщини, Івано- Франківщини  і Тернопільщини (Підгаєччини, Бучаччини, Чортківщини, Шумщини…) аби доземно вклонитись один одному і сказати, що «лемко был, є і буде», аби оберегом принести  «святу молитву лемкині» Катерини Русин – в кожен дім, щоб передати з роду в рід, аби засвідчити велику незгасиму любов своєї  сердечної ватри, яка полум’яно горить-палає і не погасне довіку.

Предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук у неділю, 29 липня, очолив І-у Всеукраїнську Патріаршу прощу до чудотворної ікони Галицької Пресвятої Богородиці у с. Крилос Галицького району на Прикарпатті. Як раніше повідомляла прес-служба Бучацької єпархії, ця проща планувалась водночас і як паломництво дітей, котрі цьогоріч уперше приступили до Святої Сповіді і Причастя, а також мала стати апогеєм відзначення Року Святих Таїнств.

На прощі обов’язковим атрибутом дітей і їх опікунів була вишиванка. Тому 29 липня чудотворне місце у Крилосі перетворилось на різнокольорове море українського національного одягу. Власне, діти у вишиванках і вітали перед Святою Літургією Главу УГКЦ. Опісля Блаженніший Святослав служив Літургію з митрополитами, єпископами нашої Церкви, ієрархами із закордоння, численним духовенством з різних єпархій та екзархатів. У паломництві взяв участь і єпарх Бучацький – Преосвященний владика Дмитро Григорак, ЧСВВ. А от мирян до Крилоса прибуло більше 50-ти тисяч. Тут було також чимало богопосвячених осіб, батьків і катехитів першопричасників, молодих подружніх пар. Прибули на прощу і представники різних рівнів влади.

Цьогорічний уже 14-ий Всеукраїнський фестиваль лемківської культури проходив, як і в минулі роки, в м. Монастириська 4-5 серпня. Це свято, наповнене світлом, радістю, зустрічами, спогадами і, звичайно ж, яскравими виступами талановитих виконавців, стало виявом самобутності етнічної групи лемків.

Ось уже другий рік поспіль урочисте відкриття фестивалю проходить під благословенням єпарха Бучацького – владики Дмитра Григорака, ЧСВВ та інших священиків. На другий день фестивалю завжди відправляється Свята Літургія. Так і цього року біля новозбудованої церковці зібралися чи не всі учасники та гості фестивалю, котрі з радістю духовно користали з урочистої відправи, яку вдало доповнював церковний хор греко-католицької церкви м. Монастириська під керівництвом п. Віри Дудар.

У невимушеній атмосфері серед мальовничої цілющої природи педагоги Бучацької єпархії мали чудову нагоду провести час у молитві, послухати настанови священиків, поспілкувались і просто відпочити душею. Реколекції для вчителів християнської етики та методистів райвідділ освіти, ініційовані єпархіальною Комісією у справах освіти та виховання, відбулися 19-20 липня у с. Язлівець на Бучаччині. Ця знана місцевість віддавна була навчально-виховною оазою, адже тут діяла християнська школа для дівчат, в якій працювали римо-католицькі сестри Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, зокрема, блаженна мати Марцеліна Даровська, засновниця власної педагогічної системи.

До Язлівця на реколекції приїхало 17 осіб: вчителі християнської етики з різних місцевостей єпархії та методист Підгаєцького районного відділу освіти. Науки на тему: «Нове життя у Христі» проводив о. Йоан Лубів, ЧСВВ, магістр Крехівського новіціяту отців Василіян. Під час зустрічей з учителями реколектант багато розповідав про взаємодію людини з Пресвятою Трійцею, про життя у Святому Дусі, порушив завжди актуальне питання любові до Бога і ближнього. Вчителі мали можливість запитати реколектанта про все, що їх турбує і цікавить.

З благословення Правлячого архиєрея Бучацької єпархії УГКЦ Кир Дмитра Григорака, ЧСВВ цього року мені випала нагода мати літню семінарійну практику в дитячому оздоровчому комплексі «Збруч», що у Скалі-Подільській. З 18 по 2 серпня тут відпочивала молодь з Києва, котрою я духовно опікувався. Спершу в мене склалось враження, що я є не на Західній Україні, а десь на місіях на Сході, але не хотілося опускати руки. У моїй праці чудово допомогли слова: «Господи, якщо я є тут – це означає, що Ти хочеш через мене для цих дітей щось сказати…»

Починалася моя праця спочатку як хореографа, а потім як «діджея». Згодом випала нагода для коротенької науки, чим я завдячую педагогам, котрі були відповідальні за дітей і не перешкоджали в моїй діяльності. Коли наступного дня я зустрівся з дітьми – сталося чудо: після коротких духовний наук біля мене стояло вже кільканадцятеро дітей. Того ж вечора було проведено першу вечірню молитву і розважання над Святим Письмом. На цій молитовній зустрічі зібралось 11 дітей, на наступній – 17, далі – 30 і більше. Стало традицією щовечора звертатися з коротким словом до дітей та спільно виконувати одну релігійну пісеньку про Христа чи Богородицю. Зацікавились наукою про Ісуса як діти молодші, так і старші. На десятий день у таборі вже питали, чи сьогодні буде наука і пісня. Тепер я з певністю можу сказати, що Господь завжди шукає різні способи достукатись до людського серця і навіть завітати до нього.