Роздуми о. д-ра Мирослава Думича на 20-ту неділю по Зісланні Святого Духа (Лк. 7, 11-17)

«Юначе, кажу тобі, встань!»
(Лк. 7, 14).
«Ось я кажу вам тайну:
не всі ми помремо,
але всі перемінимося,
раптом, в одну мить,
при останній сурмі;
засурмить-бо –
і мертві нетлінними воскреснуть,
і ми перемінимося»
(1 Кор. 15, 51 – 52).

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри! Сьогоднішнє Євангеліє розповідає нам про подію, яка мала місце у м. Наїн . Побачивши похоронну процесію, Господь змилосердився над бідною матір’ю-вдовою і промовив до неї: «Не плач!» Підійшовши, доторкнувся до нар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав: «Юначе, кажу тобі встань!» Мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері.

«Будьте милосердні,
як і Отець ваш милосердний»
(Лк. 6, 36).

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри, твердження нашого Господа: «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк. 6, 36) – це одне з найсміливіших тверджень Ісуса. Те, що Бог Отець був милосердним, юдейський народ знав; однак складно собі уявити, що людські створіння можуть стати в цьому такими, як Він.

Роздуми о. д-ра Мирослава Думича на Покров Пресвятої Богородиці

«За всіх Ти молишся, благая,
За тих, що прибігають з вірою
Під могутній Твій покров,
Бо іншого тривалого порятунку ми, грішні, перед Богом,
В бідах і скорботах не маємо,
Обтяжені гріхами незліченними,
Мати Бога Вишнього,
Тому-то ми до Тебе припадаємо:
Ізбав від усяких негод рабів Твоїх»
(Стихири молебня до Пресвятої Богородиці).

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри! Поміж Богородичними празниками нашого церковного року на особливу увагу заслуговує празник Покрову Пресвятої Богородиці. Від самих початків, від часу, коли наші землі прийняли християнство, свято Покрову Богородиці завжди вшановували з великою відданістю. «Ще не чувано ніколи, щоби ти не помогла», - співаємо в пісні-похвалі Марії.

Подорож на Ясну Гору

Гора Ясна, де прекрасна
Діва сіяє,
З своїм Сином возлюбленим
Всіх тут приймає
(із пісні до Гошівської Богородиці).

Це про чудотворний образ Матері Божої, що знаходиться в церкві Святопреображенського монастиря оо. Василіян на Ясній Горі в с. Гошів біля м. Долини на Прикарпатті, в одному з найбільших відпустових місць Галичини, де впродовж століть (з 1737 р., від часу визнання ікони Богоматері чудотворною і до сьогодні) зафіксовано сотні чудес зцілення християн від душевних і тілесних недуг.

Роздуми о. д-ра Мирослава Думича на 18-ту неділю по Зісланні Святого Духа (Лк. 5, 1-11)

«І, витягши човна на берег,
кинули все й пішли вслід за Ним»
(Лк. 5, 11).

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри! Сьогоднішнє євангельське читання подає нам розповідь євангелиста Луки про покликання перших учнів на березі Галилейського (Генезаретського) озера. Лука виразно ставить у центр своєї розповіді особу апостола Петра.