Гора Ясна, де прекрасна
Діва сіяє,
З своїм Сином возлюбленим
Всіх тут приймає
(із пісні до Гошівської Богородиці).
Це про чудотворний образ Матері Божої, що знаходиться в церкві Святопреображенського монастиря оо. Василіян на Ясній Горі в с. Гошів біля м. Долини на Прикарпатті, в одному з найбільших відпустових місць Галичини, де впродовж століть (з 1737 р., від часу визнання ікони Богоматері чудотворною і до сьогодні) зафіксовано сотні чудес зцілення християн від душевних і тілесних недуг.
На Ясній Горі завжди людно. Сюди тягнуться численні вервички паломників з цілого світу.
Але цього річ тут панує особлива атмосфера, адже у 2017 р. виповнюється 400-ліття з часу реформування Василіянського чину УГКЦ.
Ювілейні урочини тут вже відбулися. Нещодавно, 9-10 вересня саме в Гошівському монастирі відбувся великий ювілейний відпуст. Тоді урочисту Святкову Божественну Літургію служив Блаженнійший Патріарх УГКЦ Святослав (Шевчук) у супроводі національного заслуженого академічного народного хору ім. Григорія Верьовки. Невдовзі після цього відбулася молодіжна піша проща, присвячена Ювілею.
Інший вагомий ювілейний захід (5-6 жовтня) – міжнародна наукова конференція «Гошівська обитель у духовному і культурно-історичному житті України: феномен українського греко-католицького чернецтва», що монастир організував разом з Прикарпатським національним університетом ім. В. Стефаника та Інститутом історії, етнології і археології Карпат.
А між тим отці василіяни тут здійснюють свій щоденний труд на славу Божу: плекають спільнотне життя через виконання обітів і заповідей любові та заради спасіння ближніх шляхом благовістування через проведення місій, ре колекцій, душ пастирства і працю з молоддю.
При церкві Преображення ГНІХ на Ясній Горі діють два прекрасні хори, один з них – молодіжний. Але тут практикують запрошувати хори з інших міст – Львова, Тернополя, Івано-Франківська…
Минулої неділі, а саме 1-го жовтня, таку поїздку з метою обміну (молодіжний хор звідти приїхав до нас) і як паломницьку здійснив наш хор під керівництвом відомого регента п. Івана Кікиса із собору святих Петра і Павла в Чорткові. Для нас була велика честь співати в храмі на Ясній Горі Літургію, яку відслужив отець-доктор Мирослав Думич, який очолював нашу поїздку-прощу.
Після Літургії та молитви біля чудотворного образу Гошівської Матінки Божої – екскурсія по території монастиря. Місце навдивовижу чудове, звідси видно далекі гірські простори, що півколом підходять до Гошева, містечко Болехів та навколишні села. Ліси вкриті вже легенькою позолотою; сиві тумани, що зустрічалися по дорозі в ранкову пору, десь поділися і все сяяло під промінням ще лагідного осіннього сонця. На душі у кожного таке ж тепло і благодать.
Повертаючись додому, відвідали ще й жіночий монастир сестер Пресвятої Родини, що розташований білля підніжжя Ясної Гори. Тут така ж атмосфера миру, любові, краси й ідеального порядку. Сестра Тереза, яку всі чортківчани знають, бо вона до недавнього часу тут служила, показала нам монастир, розповіла про нього, повела нас до крипти, де покоїться прах сестри засновниці згромадження і до каплиці, де хор відспівав молитву «Отче наш».
Знаменно, що це відбулося саме 1-го жовтня, в день професійного свята вчителів, адже значна частина наших хористів – педагоги і їм така форма святкування сподобалася, бо поїздка ця до святого місця запам’ятається надовго.
Насамкінець хочеться нагадати, що місяць жовтень проголошено місяцем молитви до Богородиці. З’явившись 1917 року в Фатімі, матінка Божа просила: «Моліться на вервиці щодня, щоб досягти миру та кінця війни». Це так актуально саме тепер для нас українців.
Христина Яремчук,
хористка, просвітянка,
викладач Чортківського педагогічного коледжу
ім. Олександра Барвінського
