static-aside-menu-toggler

Директор ПАП «Дзвін» Василь Градовий, який профінансував духовну розбудову, взяв участь в урочистому відкритті Християнського комплексу, збудовоного до 1025-ліття Хрещення Руси-України.

У рік 1025 ліття Хрещення Руси – України відбулась знаменна подія в житті Української Греко – Католицької Церкви – Міжнародна Всецерковна  проща з нагоди освячення Патріаршого Собору Воскресіння Христового.

З ніч на 17 серпня з благословення нашого владики  Дмитра( Григорака), єпископа Бучацької єпархії, ми, прочани Чортківщини, здебільшого парафіяни катедрального Собору Св. Верховних Апостолів Петра і Павла, вирушаємо в дорогу до Києва. Разом зі священиками: отцем-доктором Мирославом, нашим очільником, о. Романом, о. Іваном,    о. Миколою молимось до Всевишнього, щоб освятив нашу прощу. Приємно було зустріти наших друзів – земляків – подружжя Лехняків з Чікаго, які, як і тисячі прочан з усього світу, прилетіли на рідну Україну, щоб разом з нами молитись у величавому Патріаршому Соборі, який постав як символ єдності нашого народу. Дехто віз із собою «цеголки», не просто лепту – пожертву, а часточку свого серця. Собор на березі Дніпра вражає своєю величчю і красою, як чудовий витвір мистецтва.

Символічно, що ми святкуємо День Державного Прапора напередодні Дня Незалежності України.  Адже саме він, синьо-жовтий стяг, є її символом, що об’єднував тоді, коли боронили Україну від різних загарбників, а сьогодні кличе нас на  розбудову  Української держави. Краю, де зародилася хліборобська цивілізація, притаманні саме сині і жовті кольори. Золотаві хлібні лани і мирне ніжно-блакитне небо над ними, синя дніпровська хвиля і жовтий пісок – усе це зроду-віку складало краєвид нашої землі.

Чортківчани, як діти своїх предків, підтримують віковічну мрію багатьох поколінь про державність, соборність та самостійність України, тому 23 серпня центральна площа міста була, немов вишиванка засіяна чорно-червоними, синьо-жовтими та кольоровими барвами. І юні і сивочолі мешканці краю зодягнули вишиті сорочки, які в єднанні сонячних променів створювали врочисту національну імпрезу та тішили очі перехожих.

З 20 по 22 липня 2013р.Б. в с. Нирків (урочище Червоне) проходили реколекції для дружин священиків, які проводив о.Микола Гаврилюк  із місійного Згромадження Святого Апостола Андрія Первозваного.

Глибоко-духовні поради та практичне пережиття Слова Божого були вликою духовною поживою для дружин священиків. Шлях Еммаусу,сім образів Слова,Союз зі Словом, сім наслідків Слова- саме такі теми були розвинуті реколектантом, які перепліталися з практичним читанням Святого Письма.

20 серпня 2013 р.Б.у с. Свершківці Товстенського деканату відбулося посвячення каплиці Матері Божої Люрдської в честь 1025- річчя Хрещення Руси-України  і Року Віри у родинному домі о.Михайла Романюка, пароха катедри Св.Володимира УГКЦ Великого  у Парижі.

  Посвячення здійснили правлячий Архиєрей Бучацької єпархії владика Дмитро(Григорак), ЧСВВ  та  владика Борис( Гудзяк), єпарх Паризький  разом зі священиками ближніх парафій.

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) подякував «великому будівничому» Патріаршого собору Блаженнішому Любомирові (Гузару) і всім жертводавцям храму під час його освячення.

«Наш храм має мільйони жертводавців: бідних і багатих; тих, хто живуть далеко і близько; тих, хто говорить українською і тих, хто не говорить; всіх тих, хто справді побачили, що центром єдності нашої Церкви має бути собор. І де б вони не були сьогодні: чи ще між нами, чи вже відійшли у вічність, чи є тут, на прощі, чи не змогли приїхати сьогодні, - ми всі про них пам’ятаємо і за них молимося. Але особливо треба подякувати "великому будівничому" цього Патріаршого собору, який заклав наріжний камінь і сьогодні тішиться разом із нами, − це Блаженніший Любомир (Гузар)», − відзначив Глава УГКЦ.