Поминальну панахиду у день скорботних роковин староягільницької трагедії – спалення нацистами  (12 березня 1944 р.) відслужив  владика Дмитро (Григорак),ЧСВВ,єпарх Бучацький у співслужінні духовенства єпархії у с. Стара Ягільниця на Чортківщині.

Як повідомив РІСУ Олександр Степаненко, «Гельсінська ініціатива – ХХІ», факти про трагедію Старої Ягільниці впродовж багатьох десятиліть замовчувалися. Та й нині пам'ять про неї живе лише на місцевому рівні, хоча цей злочин стоїть у одному ряді  із найтяжчими злочинами проти людяності, що  було скоєно нацистами у роки Другої світової війни. Але про знищене французьке селище Орадур-сюр-Глан,  білоруську Хатинь та  українську Корюківку відомо цілому світові – тоді як назва Стара Ягільниця донині мало про що говорить навіть дослідникові.

Причини цього багаторічного забуття нинішній сільський голова Старої  Ягільниці  Петро Ревуцький вбачає у тому, що розправа над мирним селом була помстою нацистів саме за дії загонів УПА, котрі підтримувалися місцевими мешканцями. Звісно ж – у роки комуністичного режиму правда про факти націоналістичного опору німецькій окупаційній владі була надто незручною.

Каральній акції нацистів та їхніх колаборантів у Старій Ягільниці передувала перестрілка між малочисельною партизанською боївкою  та загоном окупантів, у ході якої загинув німецький солдат та усі вісім партизанів.  Помста селу, у якому ті переховувалися, не забарилась – наступного дня німці разом із загоном допоміжної поліції з Ягільниці «пацифікували» беззбройне село вогнем, вибухами гранат та автоматними чергами. За свідченнями живих ще очевидців жертвами того злочину стали більше 80 мирних селян, серед яких було чимало дітей, жінок, літніх людей. Нацисти та їхні поплічники спалили біля 120 селянських господарств – мало не половина села перетворилася на попелище.

За матеріалами сайту РІСУ