Війна – це завжди рани, трагедії, загибелі близьких і рідних. Ненависть, з одного боку, є оправданою, коли в когось хтось загинув. А з іншого - вона нас внутрішньо з’їдає і нищить. І той, хто навіть переміг у війні та носить ненависть у своєму серці, часто почувається переможеним.
«Від Романа до Йордана» - саме таку назву носило нетрадиційне методоб'єднання вчителів християнської етики міста Чорткова та району, що відбулося в приміщені Єпархіального управління Бучацької єпархії УГКЦ.
Я думаю, що війна, як кара Божа за гріхи, стосується того, хто її починає. Війна – це покарання для агресора. Подивіться, історія ХХ століття показує, що ті агресори, які починали світові війни, їх програвали, тобто ставали жертвами власного злочину.
Християнська радість – це не поверховна радість, не та, що випливає зі споживацтва, але та, що заторкує наше нутро, в той час, як ми очікуємо Того, Який вже прийшов принести спасіння у світ. Думками про це Папа Франциск поділився 11 грудня 2016 р. перед проказуванням молитви «Ангел Господній», коментуючи літургійні читання третьої неділі Адвенту, що присвячена саме темі радості, до якої святий Павло запрошує словами: «Радійте, завжди, у Господі; і знову кажу: радійте, бо Господь близько».
Детальніше: Папа: Радіймо з приводу близького приходу Відкупителя і ділімося цією радістю
Виховати дитину до любові, фізично караючи її, неможливо. Не можна нікого змусити любити, бо це суперечить самому поняттю любові. Такий погляд висловив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у програмі на «Живому ТБ» «Відкрита Церква» про батьків і дітей.
Детальніше: Глава УГКЦ: «Фізичне покарання ранить дитину духовно і душевно»
Священики повинні бути посередниками Божої любові, а не тими, що дбають лише про особисті інтереси. На цьому наголосив Папа Франциск у проповіді під час ранкової Святої Меси в каплиці Дому Святої Марти у Ватикані у п’ятницю, 9 грудня 2016 року.
Детальніше: Папа: «Священик – це радісний та жертвенний посередник Божої любові»
Сторінка 169 із 522
