11-12 грудня 2009р. в м. Чорткові в єпархіальному управлінні Бучацької єпархії проходив вишкіл під назвою « Рух за життя». Цей захід відбувся вдруге. Після м. Львова, де утворився «Рух за життя», наша Бучацька єпархія є перша. З благословення Апостольського Адміністратора о. Дмитра Григорака, цей Рух продовжує свою діяльність. Майже з кожного села нашої єпархії прибули представники, це люди різні: педагоги, медсестри, молодь, старші жінки і чоловіки. Було до 44 осіб, що дуже добре, так як після прослухування лекцій, перегляду відеоматеріалів, майже у кожного з присутніх зародилось бажання відстоювати те, за що бореться « Рух за життя».

«Рух за життя» - добровільна організація, відстоює найфундаментальніше - право на життя, право бути народженим і вмерти природною смертю. Виступають за здоровий спосіб життя, за природне планування родини, за виховання дітей у родинах, проти абортів і контрацепції.

Ми маємо зараз в Україні надзвичайно критичну моральну ситуацію, особливо стосовно поваги до людського життя. Стали поширеними кримінальні та політичні вбивсва. Однак жертви убивць серед дорослого населення становлять мізерний відсоток у порівнянні з кількістю найбільш цинічних і жорстоких вбивств - вбивств невинних і беззахисних ненароджених дітей. Аборти, цей справжній голокост нашого часу, буквально заполонили Україну. Для порівняння: на 400 000 народжень в Україні припадає 1,5 мільйона абортів щорічно. Ця цифра приблизно дорівнює річній кількості абортів у СІЛА, однак населення там у п'ять разів більше, ніж в Україні. (Цифри вражаючі, однак принципового значення для морального засуду абортів вони не мають: навіть якщо в Україні проводили би лише один аборт на рік, то і тоді це було би злочином та існували би всі підстави для того, щоби захищати людське життя).

Нажаль, українська держава не забезпечує захисту найфундаментальнішого права на життя для всіх громадян без винятку і тому не може претендувати на те, щоби зватися правовою, бо найбільш беззахисні та невинні ненароджені громадяни є позбавлені правового захисту: згідно з чинним законодавством, в Україні дозволено аборт безперешкодно до 12-го тижня вагітності, та від 12-го до 28-го - "за соціальними та медичними показаннями" (гляди: Закон України про охорону здоров'я від 19.11.92, стаття 50), під які можна підтасувати будь-що.

Наприкінці минулого року на центральному майдані міста відбулася панахида за вбитими внаслідок аборту дітьми. За роки Незалежності в Україні кількість таких дітей досягла 30 мільйонів. Це у 365 разів більше, ніж у Польщі. На кожних двох народжених дітей семеро гинуть з вини батьків. Ці цифри не враховують кількість зачатих і вбитих дітей, внаслідок вживання чи застосування так званих протизаплідних засобів. Так, смертним гріхом є не тільки убивство ненародженої дитини, але також і контрацепція, стерилізація і штучне запліднення як, наприклад, запліднення в пробірці та інсемінація. Діти, зачаті в пробірці, дуже рідко виживають. Більшість з них убивають, а багатьох, таких маленьких і ще живих дітей, тримають замороженими в холодильниках. Не дозволено проводити такі процедури, як наприклад, ранній амніоцентез, мета якого вистежування й убивство хворих! Ніхто ще не став щасливим, убивши людину, але можна стати щасливим, постійно рятуючи життя хворого. Гріх ніколи не був і не буде вирішенням проблем. Гріх ніколи не приводив до щастя. Святіший Папа Пій XI сказав: "Кожне використання шлюбу, при якому за наміренням людини подружній акт позбавлений своєї природної здатності зачати життя, порушує Божий закон і ті, хто так чинить, опоганюють себе тяжким гріхом".

16 червня 2008 року у Бучацькій єпархії УГКЦ з благословення підтримки Апостольського Адміністратора о. Дмитра Григорака (ЧСВВ), створено  мирянський Рух «За життя».

Ще до його створення бажаючі стати  членами Руху чи якимось чином долучитися до його діяльності прослухали курс лекцій « Етика родинного життя. Християнський погляд». Лекції проводили викладачі і студенти інституту Родини та Подружнього життя УКУ.

Головною метою діяльності Руху «За життя» є захист права на життя від моменту зачаття і до природної смерті.

 

12 лютого в приміщені єпархіального управління Бучацької єпархії була проведена конференція, ініційована мирянським рухом «За життя» з благословення о. Дмитра Григорака, Апостольського Адміністратора та за його активної участі. Запрошеними на цю конференцію були гості з усіх суспільно виховних та керівних органів м. Чорткова і ЗМІ.

Темою, яка зібрала вельмишановне товариство, стала проблематика невпинного зменшення чисельності Української нації. З коротенькими доповідями виступили о. Ігор Довганюк, голова руху «За життя»  Бучацької єпархії, п. Оля Росляк, голова єпархіальної комісії в справах мирян, та волонтери руху: п. Леся Торончук, п. Олег Гладун, п. Марія Матушек і п. Богдан Присяжний. За пропозицією руху «За життя» одним із невідкладних заходів по збереженню людського життя є негайне припинення офіційного законом затвердженого людиновбивства – аборту та контрацепції.

 Доктор мед. Антун Лісец,
Адрес: Pozeska ulica 11, 34335 Vetovo , CROATIA-ХОРВАТІЯ
Тел.: +385-34-313-722, моб.: +385-91-571-2856
Email: antun.lisec@po.t-com.hr

Надзвичайно важливо, коли людина визнає, що певні речі, які чинила у житті раніше, не були добрими і тепер вирішить ніколи більше не грішити. Саме тому Ісус Христос прийшов на землю – щоб звільнити людину від гріховного бруду, щоб спасти і подати їй щастя у земному і вічному житті.

Під час навчання у медичних навчальних закладах, на факультетах чи аспірантурі, часто навчали неправильно і це справді мусить закінчитися. Нам необхідні медичні працівники, які поважатимуть Божий порядок і Божий закон, а це включає пошану до життя людини і до її гідності.

Отож, необхідно:

  • відразу перестати грішити і спробувати виправити наслідки дотеперішніх гріхів;
  • збагнути свої помилки і відректися від них;
  • відректися сатани і його спокус;
  • відмежуватися від усього, що противиться Божому закону, навіть і тоді, коли б воно виходило від тих, які знаходяться на стратегічно важливих становищах і мають дуже “голосні” титули;
  • прийняти Ісуса Христа, який є нашим єдиним Спасителем і Відкупителем, Дорогою, Правдою і Життям;
  • покаятися і приступити до Святої Тайни Покаяння перед священиком, який має право відпускати гріхи розкаяному грішникові у Боже ім’я.

Господь Бог не хоче смерті грішника, але щоб навернувся і осягнув спасіння.

Виклики совісті

Щоб бути чесними, мусимо попрацювати над правильним формуванням совісті і зберігати її чистою. А це означає, що не сміємо бути співучасниками жодного гріха. Не можемо бути “роботами”, які виконують неморальні вимоги. Кожний з нас має свою душу, яку необхідно спасти.

Існує досить багато нагод, при яких медичні працівники перебувають у спокусі згрішити невідповідною поведінкою щодо пацієнтів, щодо решти медичних працівників, щодо суспільства в цілому, а навіть і непошаною свого власного духовного і тілесного життя. У цьому короткому викладі згадаємо лишень деякі можливості.