Під час третього антифону священик із дияконом у супроводі свічконосців виносять із вівтаря північними дверима книгу святого Євангелія, проходять по солеї перед іконостасом (у грецькій традиції – по храму) і стають перед святими (райськими) дверима. Священик промовляє молитву, благаючи Господа, що сотворив безплотні сили на служіння собі, щоб разом зі священнослужителями до вівтаря увійшли теж і святі ангели, які спів служать на Літургії. Ця молитва розгортає ідею безперервного небесного богослужіння – Літургії, описаної у книзі Апокаліпсис, в часі якої перед небесним Божим престолом відбувається хваління і славослов’я.
Детальніше: Що маємо знати про храм і богослужіння? Божественна Літургія: малий вхід
Після другого антифону співають урочистий догматичний гімн «Єдинородний Сину…», введений до Літургії імператором Юстиніаном у VI столітті. Так свідчить нам візантійський історик Теофан. Гімн возвеличує Христа – предвічне Боже Слово, яке задля людського спасіння воплотилося, було розп’яте і воскресло, не полишаючи свого Божества.
Детальніше: Що маємо знати про храм і богослужіння? Божественна Літургія: гімн «Єдинородний Сину»
Устав Богослужінь Вечірні, Утрені, Божественної Літургії і Напередосвячених Дарів.
Царство Боже є сповненням усіх пророцтв та обітниць Старого Завіту. Щоб нині повніше зрозуміти й прийняти Царство, ми пригадуємо ті пророцтва й обітниці, співаючи вірші псалмів, де про них сказано, упереміж із приспівами, у яких висловлено сповнення цих обітниць у Христі.
Детальніше: Що маємо знати про храм і богослужіння? Божественна Літургія. Антифони
Першим виголосом, який чують вірні на Літургії, є слова благословення Божого Царства. Ми не згадуємо на початку про наші гріхи, не почитаємо одразу чогось просити, але віддаємо усю славу Господеві, визнаючи Його володіння благословенним. Царство Небесне вже є поміж нами і в нас, і ми всі покликані до нього – потрібно тільки увійти, відгукнутися на Божий поклик. На знак цього ми відповідаємо своїм «Амінь» на перший виголос Літургії, заявляючи цим: «Істинно, ми є громадянами цього Царства Отця, Сина і Святого Духа, тому спішимо до нього увійти і в ньому перебувати». Отож, вже на початку Літургії ми маємо наче звершення усієї нашої надії, початок і кінець усього в одній точці.
У нашій церковній традиції звершуємо три види літургії: літургія Івана Золотоустого, літургія Василія Великого і літургія Напередосвячених Дарів.
Кожну з цих літургій відправляють у певні періоди літургійного року відповідно до церковного уставу.
Сторінка 2 із 21
