В одній далекій, посушливій долині жили були три колодязі. Перший колодязь був заповнений модним одягом, другий - брендовим взуттям, а третій – модерними новинками техніки. Вони отримували задоволення від того, що колекціонували улюблені речі.
Одного разу, третій колодязь побачив у супермаркеті великий плазмовий телевізор, і хоч вже був вщент заповнений, вирішив за будь-яку ціну придбати цю фірменну річ. Він так загорівся цим бажанням, що забув, що всередині нього вже є кілька телевізорів.
Принісши із супермаркету плазмовий телевізор, цей колодязь із сумом побачив, що в ньому вже нема місця для такої розкоші і заходився мостити з усіх сил всередині себе техніку, проте розізлившись, почав викладати її потрохи назовні, щоб навести порядок із дна.
Під час такого прибирання колодязь аж сахнувся від несподіванки, - на своєму дні він відчув якусь вологу. «І що це таке мокре?», – подумав він.
З яким же здивуванням колодязь зачерпнув із глибини воду! «Щось таке незвичайне», - промовив він, і вилив воду поруч на суху землю. Паростки зеленої трави дуже швидко покрили підніжжя колодязя, який все вичерпував та виливав воду довкола.
І чим глибше зачерпував колодязь, тим вища та чистіша ставала в ньому вода.
Інші колодязі побачили, що в посушливій долині біля їхнього товариша утворилася барвиста квіткова поляна, і сказали: «Це чудово!». Вони всі задумалися, і дехто навіть наважився теж викинути брендові речі, що замулювали дно та зачерпнути із своїх глибин воду.
Так, даючи своїй долині живлющу вологу, колодязі побачили, що вода, яка нутрує в їхніх глибинах невидимо для зовнішніх очей, пов’язує їх між собою.
Третій колодязь радів своїм новим життям, проте його мучило одне запитання: «Звідки ж береться та вода, яка з’являється в його глибинах?».
Так роздумуючи, він не одну ніч не міг заснути. Одного сонячного ранку, третій колодязь підвівши очі вгору побачив, що кришталеві потоки води стікають і проникають в грунт із високої гори, у підніжжі якої він весь цей час знаходився…».
о. Джовані із парафії святого Филипа та Якова з м. Капуаі (Італія), розповівши цю казку, тепло всміхнувся і продовжив: « Молодь має глибоке серце!».
Поширена теза, що праця з молодими людьми полягає в тому, щоб «дати їм повчання, дати моральні цінності» тощо.
Всі хочуть молодь «чимось наповнити», проте дуже важливо є те, щоб молоді «копали» в середині себе.
Насамперед треба очистити себе, а наповнити серце може тільки Бог. Маємо знайти в собі живу воду, плоди якої згодом побачать інші. Якщо одна людина знайде Христа - зможе стати світлом для інших.
Хочете знати як звучить одна з помилкових ідей світу? «Моє життя - для мене!»; «Все для мене!»; «Ця річ, ці люди – для мене!». Тоді звичним стає вживання технологій, використання людей «для себе».
Поруч ще лунають гасла: «Насолоджуйся життям! Візьми від життя все, керуй ним самостійно, без Бога». Хіба не такий самий зміст первородного гріха?
Тоді молодь робить колекції дівчат, хлопців, друзів у соціальних мережах яких навіть не знає…
Коли ж людина пізнає, що особи і технології не дають їй щастя, то впадає у велику депресію. В такі моменти, людина намагається знайти радість в наркотиках, довготривалих дискотеках, алкоголі, сексі…
Саме тому ідея: «Я вибираю, як мені жити», дорівнює словам: «Я вибираю, яке дерево є добре! Я вибираю життя без Бога!» і призводить до краху особистості.
Кожна річ супроводжується в нашому житті певною залежністю.
Подорож до справжньої свободи – це особистий вибір. Праця звільнення – це праця особиста яка є твердою, проте дає велику радість.»
Ми вдячні Господу за цю зустріч із цим натхненним Богом італійським священником і хочемо закарбувати його слова у своїх серцях.
Обновляни м. Чорткова