22 липня 2023 р. Б. з благословення Преосвященного Владики Дмитра Григорака, ЧСВВ – Єпарха Бучацького та завдяки організаційній підтримці Чортківської міської ради відбулася поїздка до м. Умань для участі у поминальних заходах з нагоди річниці пам’яті жертв Чортківської трагедії.

Криваві події 1941 року було іменовані істориками як «Чортківська трагедія» яка завжди буде нагадувати майбутнім поколінням про жахливі злочини терору радянської держави проти українців. Масові арешти та переслідування інтелігенції, духовенства та національно свідомих громадян розпочалися на початку липня 1941 року. Частину заарештованих,  а це понад 900 осіб енкаведисти етапували до Умані, решту – розстріляли в Чортківській тюрмі. Проте, доля тих людей, яких пішки переганяли до далекої Умані виявилася не кращою. 20 липня понад 750 людей були страчені в уманській в’язниці і поховані в її підземеллях. Лише з приходом німецьких військ звірства радянських вбивць були виявлені. Тоді ж, понівечені тіла було перезахоронено на міському цвинтарі. Тут зведено меморіальний комплекс біля якого в дні цієї страшної трагедії відбуваються поминальні заходи. Чортківщина завжди долучається до спільної молитви і поминання всіх невинно закатованих патріотів. 

Цьогоріч небайдужі містяни, влада міста Чорткова, родичі померлих та духовенство вже вкотре відвідали уманську землю для поминальної молитви і пошанування закатованих жертв. До заходів долучився Преосвященний Владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської Архиєпархії та місцеве духовенство. У своєму слові Владика Йосиф пригадав важливі  паралелі між сучасними та історичними подіями: «Люди,  які лежать у цій могилі були знищені лише тому, що були гідними українцями, творили національну культуру і були гідними людьми. Ми маємо пам’ятати їхній подвиг. Бо вони дали нам шанс прожити це життя сповна. Цінуймо це і завжди пам’ятаймо».

Преосвященний Владика Дмитро Григорак, ЧСВВ звертаючись до усіх присутніх промовив: «Кати нашого народу хотіли посіяти страх у душах людей, творячи ті страшні звірства і катування про які розповідають очевидці. Дуже мало людей змогли врятуватися від цієї кровожерливої машини. Сьогодні вона знову нападає на нас. Але ми вже маємо досвід боротьби, ми пам’ятаємо ті страшні трагедії,  які пережив наш народ  і вже вкотре не дамо себе знищити. Тепер ми об’єднані спільною метою боротьби з ворогом».

Після звершення Панахиди до пам’ятного знаку було покладено квіти та поминальні лампадки.

Пресслужба Бучацької єпархії УГКЦ