З 16 червня з благословення Апостольського адміністратора Бучацької єпархії УГКЦ о. Дмитра Григорака, ЧСВВ було створено рух «За життя»., метою якого є пропаганда християнських цінностей у ставленні до людського життя від моменту його зачаття і до природої смерті. Головою християнського руху «За життя» став отець Ігор Довганюк.

Першим кроком цієї організації було підготовка звернення до Президента України, Верховної Ради та Уряду про заборону абортів в Україні, яке підписали представники ведучих Церков Тенопільської області. У жовтні силами мирянського руху організовано триденну акцію „За життя”, у якій, крім членів цього руху взяли участь доктор медицини з Хорватії Антун Лісец та викладач морального богослов'я Івано-Франківської Теологічної Академії о. Руслан П'яста. Під час акції прочитано низку лекцій для різних верств населення м. Чорткова, Бучача та Тернополя: лікарів, вчителів і учнів, студентів, представників влади, організовано круглий стіл для представників місцевих мас-медіа. Кульмінацією цієї акції стло дійство на центральному майдані міста, де відбувся духовний концерт за участю місцевих та приїжджих аматорів сцени та відправлена панахида за  вбитих внаслідок абортів дітей, яку соборно разом з Апостольським адміністратором Бучацької єпархії УГКЦ о. Дмитром Григораком відслужили священики чортківського деканату.

Організатори та члени християнського руху „За життя” переконані, що кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може бути свавільно його позбавлений. Про це записано у Конституції України. Аналогічно таке право так чи інакше задеклароване у конституціях майже всіх країн. Людське життя, його гідність мають бути захищені усіма державними інституціями у такій мірі, як цього вимагає християнська мораль. Будь-яке посягання на людське життя суперечить словам Ісуса Христа: "Хіба не знаєте, що ви - храм Божий і що Дух Божий у вас пере-буває? Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий - святий, а ним ви є" (І Кор. 3:16-17). Будь-яке посягання на людське життя суперечить й п'ятій Божій Заповіді: "Не вбивай".

Однак, впродовж усього існування людства, ці християнські догмати у той чи інший спосіб часто порушувалися, а у XX столітті багато держав навіть законодавчо легалізували атентат - вбивство ненародженої дитини, іншими словами - аборт. Нині у сучасному світі існує тенденція применшувати цін-ність біологічного та онтологічного статусу ембріона. Переважає думка, що ембріон можна вважати людською особою, починаючи з певних, довільно вибраних моментів його розвитку, а то й загалом не вважати його людською особою, тому нема чого переживати, коли є потреба його позбутися. Отже, аборт розцінюється як така собі "невинна" операція і кожна жінка має право сама вирішувати питання про материнство. Часто з метою запобігання вагітності або її переривання на дуже ранніх стадіях використовують різноманітні засоби, які унеможливлюють імплантацію ембріона. До таких засобів належать спіралі, гормональні таблетки «наступного дня», підшкірні імплантанти, простагландини, інші абортивні засоби.

У цих думках криється логіка жорстокості і зверхності сильного над слабким. Адже на основі наукових даних, які подає нам біологія та ембріологія, можна зробити абсолютно ствердний висновок: від моменту запліднення ембріон є людською особою, яка розпочинає свій життєвий цикл. Тобто, на всьому шляху розвитку людського індивідума - не лише з моменту його народження, але й до цього - повинна бути визнана його онтологічна цінність, бо людський індивідум завжди наділений гідністю і якістю людської особи. Наше тіло поєднано з душею таким чином, що у всіх своїх проявах воно завжди виражає особу в її цілковитій єдності (єдності душі і тіла). Тіло і душа творять у людині одну-єдину сутність, оскільки без душі тіло людини було б не людським тілом, а фізичним організмом, дуже подібним за своїми генетичними характеристиками до тіл тварин. Отже, людина - єдина матеріально-духовна сутність, бо складається з фізичного тіла і духовного начала (душі), яку Бог створив у момент зачаття. Саме завдяки душі людина здатна думати і хотіти, прощати і любити.