Один із суттєвих аспектів які відрізняють українську тюрму від колишньої радянської тюрми – це присутність священика на зоні. Кожен із священиків – тюремних капеланів – добровільно присвятили себе тюремному служінню. Ділянки тюремного душпастирювання: служіння ув’язненим у їхніх потребах на території в’язниці; листування з в’язнями для їх катехитичного та харитативного супроводу. На сьогоднішній день в тюрмах проводять релігійно-просвітницьку роботу близько 40 релігійних організацій, зареєстрованих в Україні. Переважно греко-католики, православні, римо-католики та численні християнські деномінації.
Станом на 1 січня 2008 року у сфері діяльності системи КВС перебувало 311 тис. засуджених до різних видів покарань. Відносно 161 тис. засуджених, із яких 8 тис. неповнолітні, виконуються покарання, непов’язані з позбавленням волі: виправні роботи, громадські роботи, звільнення з випробуванням та ін. В установах позбавлення волі знаходиться 149,690 тисяч осіб. Кримінально виконавча система (КВС) включає 182 установи: (32 слідчі ізолятори, 136 виправних колоній, 10 виховних колоній для неповнолітніх, 13 колоній для жінок, 22 виправні центри і 2 медичні і трудові профілакторії).
Нарешті держава оцінила діяльність тюремних капеланів і вирішила оформити свої стосунки із церквою у вигляді угоди про співпрацю між департаментом з виконання покарань та традиційними церквами: Українською Греко-Католицькою та Православною обох Патріархатів.
Відтак, в установах кримінально-виконавчої системи на сьогодні відкрито 297 культових споруд, будується ще 15. Забезпечення регулярного відвідування капеланами УГКЦ виправних та виховних колоній, слідчих ізоляторів, тюрем відбувається у 30-и установах. В них для літургійних відправ душпастирська служба користає з 20-и храмів і каплиць. Участь у служінні беруть священики, семінаристи, монахи та миряни: всього до 70 осіб. Монахи чину Найсвятішого Ізбавителя – редемтористи – є промоторами опіки УГКЦ у тюрмах. Ними видається тематичний часопис «Закон і милосердя». Головними напрямками служіння є проповідь, катехизація, уділення Святих Тайн, сприяння у підтримані зв’язків з родиною. Вони навчають семінаристів, священиків, мирян основ місії церкви у тюрмах. Пенітенціарне служіння знаходить все більшу підтримку від організації «Карітас» України.
Тюремні капелани не раз наголошували на тому, що їм бракує фахових знань щодо місць позбавлення волі, в яких їм доводиться нести своє служіння. Протягом півтора року відбулося 4 семінари для в’язничних душпастирів. На трьох із них залучалися фахівці державної кримінально-виконавчої системи.
В листопаді 2007 року відбувся перший семінар капеланів УГКЦ, проведений у навчальному закладі ДКВС. З благословення голови відділу душпастирства у силових структурах преосвященного владики Михаїла Колтуна цей навчальних захід став початком програми здобуття належного рівня компетентності, якого вимагає держдепартамент від капеланів, що постійно служать у колоніях і тюрмах. 20 учасників, серед яких священики, монахи семінаристи представляли 9 єпархій та 2 екзархати УГКЦ.
У своєму звернені преосвященний Владика Кир Михаїл зауважив, що саме Церква має у собі зарядження і Божественний дар, що не може запропонувати жодна, заснована людьми, інституція. Разом із священиком засуджені проходять через покаяння і примирення, у покуті пізнають прощення, без якого термін позбавлення волі залишався би безглуздою карою, що лише збільшує агресію та ненависть.
Однією зі складових процесу реформування ДКВС є забезпечення максимально можливого доступу різних інститутів суспільства до установ виконання покарань, адже ізоляція зумовлює розвиток негативних явищ в середовищі засуджених, які не лише обмежують виховний вплив, але й сприяють криміналізації особистості. Присутність душпастиря кардинально порушує радянсько-гулагівський стереотип, що сформувався в пост радянському просторі. Церква серед багатьох суспільних інституцій завжди мала унікальний вплив на реалізацію пенітенціарної функції держави протягом століть. За свідченням науковців вона і в нинішніх умовах відіграє провідну роль у відроджені пенітенціарної ідеї.
17-18 червня відбулася проща «Державної служби з виконання покарань» в Зарваниці, на якій була присутня вся служба Департаменту України, це понад 350 осіб. В тому числі і всі капелани, які ведуть душпастирську працю в місцях позбавлення волі.
Нашу Бучацьку Єпархію представляли: о. Володимир Заболотний – капелан Чортківського СІЗО та о. Ігор Середа – капелан Копичинецької виправної колонії.
17 червня відбулася зустріч в Тернополі, де були заслухані доповіді та проведені спільні конференції, на яких виступали Держслужбовці та капелани. Були ухвалені спільні рішення про співпрацю Церкви та пенітенціарних установ, про введення християнської етики в предмети навчання у колоніях. Говорилось про те, що вже зроблено і про плани на майбутнє.
Ввечері всі вирушили до Чудотворного місця Зарваниця. Підчас пішої ходи учасники прощі збудили намір за всіх працівників, в’язнів, та за тюремних душпастирів, які трудяться в цих установах.
Зустрів прочан єпископ Тернопільсько-Зборівський Кир Василій Семенюк. Він у вітальному слові зокрема сказав: «Ваше покликання є особливим, бо здійснюється там, де гріх і свавілля зустрічається з необхідністю справедливої покути. Згідно вчення Церкви законна суспільна влада має право й обов'язок застосовувати покарання відповідно до тяжкості скоєних злочинів. Проте навіть тоді має бути збережена пошана до гідності особи. І це не є легким завданням, адже кара є проявом гніву. Злочин і покарання торкається так великої кількості доль людей, що це впливає на ціле людське суспільство. Саме тому в’язничне служіння є великою нагодою для сповнення заповідей Христа». Панувала атмосфера духовного єднання, молитви і усвідомлення відповідальності всіх сторін за працю, яку вони виконують в тюрмах.
Наступного дня, 18 червня, у Соборі Зарваницької Матері Божої відбулася спільна Утреня греко-католиків і православних, Божественна Літургія Української Православної Церкви Київського Патріархату. Відтак соборну Літургію об 11.00 очолили Владика Василій (Семенюк) та Архиєпископ Львівський РКЦ Мечислав Мокшицький.
Закінчилась проща Божественною Літургією і врученням подячних грамот від Баженнішого Патріарха Любомира всім працівникам Держдепартаменту та капеланам.