Тиждень з 25 вересня до 1 жовтня, який в Італії в м. Капуа, що на півдні країни, на парафії Святих Филипа та Якова, називають пасторальним перебували сестри-мироносиці, українські священики та парафіяни Катедрального Собору Верховних Апостолів Петра і Павла м. Чорткова для набуття досвіду організації церковного життя. До парафії, крім церкви Святих Апостолів Филипа та Якова, входять ще церкви Святого Марчелльо, Святої Марії Магдалини, котрі теж в м. Капуа, та церква в м. Кастель Вольтурно. Церкви Святого Марчельйо в м. Капуа і церква в м. Кастель Вольтурно надаються українській громаді для Богослужінь.
Нас дуже тепло і радісно приймали і наші земляки, й місцеві жителі. Надзвичайно потрібними стали поради власного досвіду отця Джованні щодо організації активного парафіяльного життя. Основою міцної спільноти повинна бути найперше молитва, що породжує милосердя. Для зростання віри та духовності потрібно постійно проводити пасторальне служіння, що полягає в проведенні катехизації та євангелізації. Священник – пастир, який турбується про своїх вірних, найголовніша мета яких – творити спільноту – церкву. Спільність, єдність, найперше в молитві, дала на цій парафії рясні плоди милосердя.
Дім Божого милосердя http://www.casadelladivinamisericordia.it на території парафії складається з центру слухання та безпосередньо будинку, де забезпечують найнеобхіднішим. В будинку слухання з людиною, в якої є проблеми і якій необхідна допомога, спілкуються, досліджують, що її турбує, чому в неї виникли труднощі, заповнюється анкета і надається висновок про те, що допомога насправді необхідна. На підставі цього висновку людину приймають в будинок милосердя, де голодного нагодують, спрагненого напоять, нагого одягнуть, подорожнього в дім приймуть, ув’язненого та хворого відвідають. Всі люди (а їх близько 150), які працюють в будинку милосердя, є волонтерами, тобто виконують свою роботу безкоштовно, на добровільних засадах.
На першому поверсі будинку розміщена приймальня та кімната, де є ліжко та ванна для тих, котрим потрібна невідкладна допомога – людину миють, змінюють одяг, дають їжу, викликають лікаря, якщо в цьому є потреба. Крім того, тут є склад продуктів – для малозабезпечених сімей продукти цій спільноті дає держава, а також люди, які купляють їжу в супермаркетах, складають в окремі кошики, а відповідальні волонтери доставляють їх на парафію. На другому поверсі знаходяться ванні кімнати для тих, хто перебуває в будинку довше. Загальний період перебування – 15 днів, якщо є необхідність, то можуть продовжити перебування ще на 15 днів. На третьому поверсі знаходиться кухня та їдальня, де кожного дня годують 80 людей, сорок з яких харчуються в їдальні, а інші сорок приходять забрати приготовлену для них їжу додому або її розносять хворим. На четвертому поверсі є спальні, окремо для чоловіків та жінок. Для чоловіків ліжок більше, ніж для жінок. Їх перебування протягом доби в будинку не є постійним, тут можуть перебувати з 20 години вечора до 8 години зранку. Також є кімната, де проживають жінки, які відбувають покарання, оскільки особливістю відбуття покарання в Італії є те, що першу частину строку засуджені знаходяться в тюрмі, а іншу можуть проводити вдома під наглядом. Жінкам, які не мають власного дому, надається житло в будинку милосердя, де вони і працюють.
В будинку милосердя за основне вважають не тільки надати допомогу, а й виховати людей, навчити їх давати собі раду самостійно. Ісус – живий, він посеред нас, і проявляється в кожному з нас - і в тих, хто допомоги потребує, і в тих, кому вона необхідна, так ми пізнаємо Єдиного Бога.
При парафії також діє асоціація «АСLI», яка допомагає знайти роботу, оформити документи для отримання соціальних допомог, надає консультації щодо податків. Крім того, при парафії сформований молодіжний кооператив, завдання якого – робота з дітьми, інвалідами, засудженими жінками.
При парафії діють різні спільноти, які збираються для того, щоб разом читати Біблію, розмірковувати над Євангелієм, і втілювати Божі закони в життя. Наприклад, одна з спільнот складається приблизно з 15 сімей. А поспілкуєшся з ними – ніби одна сім’я, яку об’єднало розмірковування над Біблією та прагнення реалізувати спільну мету. І вони її здійснили – за їх участі збудовані дві школи в Кенії та лікарня в Танзанії, що в Африці. Тут міркують так: головне не гроші, а відношення між спільнотами.
На території парафії функціонують стадіон, де граються діти, бар, де є можливість поспілкуватися та випити кави, магазин сувенірів, куди люди здають речі безкоштовно, в виручені кошти використовуються для потреб церкви.
Протягом пасторального тижня, який цього року носить назву «Христос – вчитель», задаються теми, які продовжують обговорюватися впродовж року. Найбільше вражає те, що люди хочуть зростати в вірі, мають велике бажання працювати добровільно на Славу Божу, парох нікого не заставляє, і відчувається, що життя на парафії бурлить.
Двоє з сестер-мироносиць залишилися на парафії, їх перебування має бути довготривалим, і основним завданням спільноти сестер – надання духовної підтримки нашим заробітчанам, а ми повернулися та будемо доклати зусиль для втілення гарних дієвих ідей в нас.
Парафіяни Кафедрального Собору
Верховних Апостолів Петра та Павла