Хіротонія Владики Димитрія Григорака, ЧСВВ, яка  відбулася 18 вересня у храмі Верховних Апостолів Петра і Павла в м. Чорткові Бучацької єпархії, ще раз засвідчила вірним та їхнім духовним провідникам про присутність Господа та Його батьківську і чуйну любов до свого люду. Де є єпископ, там – особлива присутність Господа, і саме через єпископа Він – Всемогутній Творець – виражає свою пастирську опіку над духовною паствою.

Радості Блаженнішого Патріарха Святослава з нагоди цієї величної події неможливо було не помітити, радості у Святому Дусі. Передання влади (хіротонія) справді має глибокотаїнственне значення, бо і сам Владика Димитрій, одягаючи єпископські ризи, став поважнішим і ще більше в його очах, що є вікнами душі, появились проникливість і відповідальність за кожну поручену йому душу. Миряни, котрі були присутні на хіротонії Владики Димитрія, молитовно єдналися із благальними молитвами трьох святителів і почувались відповідальними за дар єпископства, бо від їх духовного життя залежатиме ефективність служіння нововисвяченого.

У нового єпископа, відповідно, з’явився і спеціальний герб, на якому вміщений напис «Бог є любов». Він говорить про основну засаду, якою душпастир керувався ще до свого висвячення. Людяність і простота, вміння не тільки слухати, а й чути, похилитися над людиною та її потребами, допомогти встати і вірити, що Бог не може не любити, – така постава сама говорить, що не я, а Бог є любов’ю, а я є тільки Його слугою. У центрі єпископського герба – щит, який розділений на три вертикальних поля. Верхня сторона щита утворює вістря. У центральному, синьому полі зображений золотий Патріарший хрест, над ним здіймається Святий Дух у голубиному вигляді, і в самому верху центрального поля зображене Всевидяче око у срібному трикутнику. У золотому полі, що розміщене ліворуч, зображений вогняний стовп; у золотому полі, що розміщене праворуч, зображена Богородиця Оранта. Щит розміщений на пурпуровій мантії, підбитій горностаєм, увінчаній золотою митрою з червоним підкладом. Обабіч виходять золоті єпископський жезл і хрест. Ці духовні компоненти герба мають свою символіку. Так, синьо-жовтий фон – це кольори прапору земної батьківщини Владики. Оскільки Бог – одвічний центр усього сущого і має бути у центрі життя кожної людини, тому в центрі щита  на полі синього кольору зображені символи Пресвятої Тройці. Всевидяче око – символічне зображення Всевидящого Бога, вписане у трикутник – символ Тройці. Бог – Триєдине Божество – є причиною всього, що існує, і є метою життя людини.  Голуб – символ Святого Духа, в якому живемо і йдемо до Бога. Хрест – знак Сина Чоловічого – є виявом безмежної любові Бога до людей і водночас дорогою до Бога кожної людини. На полі ліворуч – червоний  стовп вогню, який символізує полум’я любові, що з’єднує землю з небом. Це головні елементи герба ЧСВВ – духовної родини Владики. На полі праворуч зображена Матір Божа – Оранта. Богородиця є духовною матір’ю всіх християн і є дорогою до її Сина через наслідування прикладу її життя. Водночас Пречиста Діва уособлює Церкву, без якої неможливе спасіння. Матір Божа та Чин Святого Василія Великого – два шляхи, якими Владика йшов до Бога. А от митра, жезл і процесійний хрест – це ознаки єпископської гідності власника герба.

Велична подія, що відбулася у Чорткові, додала відваги багатьом християнам бути правдивими свідками Христа у сучасному світі та пам’ятати, що на чолі зі своїм єпископом вони є справді Церквою. Допомагати Владиці нести щоденний хрест і бути вірними у молитовній поставі своє «так» сказала монаша спільнота, яка з різних чинів і згромаджень теж радо вітала нового єпископа. Представники влади, котрі були присутні у храмі, теж мали можливість збагнути, що таке влада і яке її служіння в народі.

Хіротонія – це не тільки завершення повноти свячень, це початок нового і пильнішого служіння у Христовому винограднику. Тому слово «аксіос» співають для тих, хто достойний і спроможний нести це служіння у народ, із якого взятий. Тож нехай Господь завжди додає відваги і рішучості у нових кроках Владики Димитрія під могутнім Покровом Пресвятої Богородиці у Бучацькій єпархії!

с. Марія Кузь, ЗСПР