31 травня – 2 червня у Самбірсько-Дрогобицькій єпархії проходила дводенна наукова конференція під назвою «Перспективи розвитку української ікони в ХХІ столітті. Богослов'я і пошук образу». Організатором цього дійства виступила Комісія з питань церковного мистецтва вище згаданої єпархії та Дрогобицький осередок Українського Наукового Богословського Товариства (УБНТ). УБНТ вже проводило подібну конференцію, присвячену іконі, вперше зібравши разом людей причетних до цієї справи. Для участі у конференції були запрошені представники УБНТ різних єпархіяльних осередків нашої Церкви, представники сучасних іконописних шкіл УГКЦ, богослови, мистецтвознавці, представники церковних та світських навчальних закладів, мистецтвознавці, іконописці, голови єпархіяльних комісій у справах сакрального мистецтва. Метою цього наукового зібрання стало окреслення провідних рис української іконографічної традиції та подання напрямків її розвитку в майбутньому.

Перший день конференції відбувся у конференц-залі Дрогобицької духовної семінарії. Учасників привітав владика Ярослав (Приріз), Голова Богословського Відділу Патріаршої Курії і єпископ-коад'ютор Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ. «Ікона – це не просто мистецький твір, не просто атрибут нашої історії і культури, це навіть не просто предмет культу. Це – важлива богословська реальність,– наголосив єпископ,– через неї, через особу, котра на ній зображена; через сюжет, який вона осмислює; через фарби і техніку, котрі вона вживає, – ми віруючим оком споглядаємо Лик Христа, Сина Божого і Відкупителя людського роду».

Наступного дня конференція продовжила свою роботу у м. Трускавці в приміщенні колишнього Єпархіального управління Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. В ході цієї зустрічі було представлено ряд тематичних доповідей і зібрано багато корисних пропозицій на майбутнє. Зокрема висвітлено такі проблеми як: творчі пошуки в українському іконописі ХІХ-ХХ ст; відродження іконопису в Україні в 90-х рр. ХХ ст. Обговорювалась концепція сучасної української ікони і презентація іконописних осередків. Звернено увагу на патристичні підстави іконопису, на богословське розуміння канону. Цікавим було знайомство з помісними рисами ікони.

Учасники конференції намагались дати ґрунтовну оцінку стану української ікони та шляхів її розвитку, обговорити співвідношення традиції і нових форм, окреслити відмінності між українською, грецькою і російською іконами, провести грань між іконописом і релігійним малярством. Організатори конференції очікують, що її підсумком стане прийняття спільного програмного документу, в якому буде концептуально окреслена українська іконописна традиція. Адже, тематика, що є об'єктом цих досліджень надзвичайно важлива та в сучасних українських реаліях потребує поглибленої уваги, як сказав владика Ярослав. «Фахове написання ікони та її успішне вивчення неможливі без серйозної богословської підготовки та глибокого християнського життя. З якою б вірністю іконописним канонам не була б виконана ікона – без віри, без благочестя вона залишиться німою і безплідною. Хотілося б, щоб ми постійно пам'ятали про це: і іконописці, й іконознавці»,– зауважив єрарх.

Досить довгий час в силу різних історичних обставин нам не вдавалося приділити достатньої уваги дослідженню феномену української ікони і ще менше – плеканню і розвитку традиції українського іконопису. Якщо погортаємо сторінки іноземних іконописних досліджень, то переважно зустрінемо інформацію тільки про грецьку чи російську ікону. Тому і у світі загалом, і в Українських Церквах Володимирового Хрещення зокрема є великий запит стосовно того, якою є українська ікона; якими є наші іконописні школи; що можна вважати взірцем для наслідування у нашому іконописі, а що не є для нас притаманним і чого слід уникати.

Учасник конференції о.д-р Руслан Корнят (голова УБНТ Бучацької єпархії)