Нема на світі такого поета, котрого би так щороку святкували, як українці шанують свого найбільшого поета Тараса Григоровича Шевченка Грушівського і то всюди, де тільки живуть українці на своїй прадідній землі й на чужині. А всюди співають його Заповіт на кождім Шевченковім святі й слухачі вислухують його стоячки, бо ще й досі не виконана земляками остання воля Тараса...»

10 березня 2011 р. минає 150 років від дня смерті нашого видатного поета, національного героя, безсмертного генія Тараса Григоровича Шевченка. 150 років після його смерті лунає могутнє і палке Тарасове слово по всій Україні і немає жодної людини серед нашого народу, яка б не знала його імені, не читала його поезії, не віддавала належне його особистості. В регіональній пресі першої чверті ХХ-го століття Шевченка називали «генієм», «кобзарем Перебендею», «Пророком закріпачених» і «новим Мойсеєм», який в тяжкі часи поневолення українського народу вселив у його життя нові думки, зворушив усі струни народного духу і вказав дорогу до визволення і відродження народу.

З цієї нагоди у м.Хоросткові відбувся мітинг-реквієм 150-ї річниці з дня смерті Т.Г. Шевченка. Вшанування памяті великого Кобзаря розпочалось з панахиди за участю двох громад: Греко- Католицької Церкви та Православної Церкви КП,  міської ради ,шкіл №1та №2,с/г ліцею.

Нехай лунає Шевченкове слово ще довго по всій Україні:

І мене в сімї великій,
В сімї вольній, новій,
Незабудьте  помянути
Незлим тихим словом.

Диякон Петро Панасюк
УГКЦ, м. Хоростків