З благословення правлячого Архиєрея Бучацької єпархії Владики Дмитра Григорака, ЧСВВ при монастирі Згромадження Сестер Пресвятої Родини в м. Чорткові відбувся трьохтижневий християнський оздоровчий табір «Друзі Христа» для дітей переселенців, також частково для дітей м. Чорткова. Благодійна організація Карітас Бучацької єпархії УГКЦ цьогоріч профінансувала витрати табору, тому перебування дітей було безкоштовне, а також харчувалися діти завдяки волонтерам Тернопільського ресторану «Реберня», які щодня привозили свіжу їжу.

На прохання с. Марії Кузь ЗСПР директор гімназії ім. М. Шашкевича Н. І. Великоборець допомогла організувати учнів старших класів, які приходили допомагати в таборі, а заодно, теж мали чудову нагоду спілкуватися з дітьми, які є вимушено переселеними.

Щоденна Свята Літургія, вервиця, катехитичні науки, праця в групах, цікаві ігри, естафети, банси, водяні батли приносили дітям та організаторам досвід, знання, радісні та незабутні враження.

Майже кожного дня у таборі була зустріч з новими цікавими особистостями. Це і нові знання етики та естетики від перукаря Соломії Полевої, і цікаві ігри з дитячою організацією «Пласт» разом з п. Наталею Гарячою, і майстер-клас «Ангел для ЗСУ» від працівників Чортківської бібліотеки, і щоразу інші священники, які не тільки разом молилися, а й мали з дітьми практичні катехитичні заняття, і майстер - клас «Молитва рибок» з п. Тетяною Гриндулою, і безпосередня невимушена практична зустріч з місцевою поетесою та психологом Тетяною Яблонь, рухливі ігри з нею.

Цього року діти навчилися самі в'язати вервиці і будуть під проводом сестер-монахинь продовжувати це робити для наших воїнів ЗСУ. Своїм досвідом як це робити поділилася майстриня п. Людмила, яка приїхала з Івано-Франківська разом з своєю командою і запалила в дитячих серцях ще більшу любов до Богородиці, до молитви на вервиці і бажання дарувати синьо - жовті вервиці для наших захисників. Також різнокольорові вервиці для дітей передав отець Володимир Попик з Америки, за що діти, батьки та сестри щиро йому вдячні.

Сестри Марія та Єремія ЗСПР вдячні Богові і всім, хто допомагав, молився та робив все, щоб табір відбувся.

Все, що було добре під час табору, мало одну ціль - допомогти дітям почутися цінними, любленими Богом, батьками, ближніми і здружити їх ще більше з Ісусом та між собою.

Особливістю цьогорічного табору була зустріч владики Дмитра, єпарха Бучацького, з дітьми.

Після Архиєрейської Літургії, спільного сніданку у невимушеній атмосфері, діти мали чудову нагоду спілкуватися з своїм Архипастирем. Питання до владики були різні, звичайно дитячі і щирі: - чому Ви вирішили стати єпископом?

- які Ви любите цукерки?

- як би Ви були не владикою , а президентом, що би Ви зробили для України?

- як Ви вчилися в школі?

- які Ви відвідували гуртки? -кого Ви більше любите собачок чи котиків?

- розкажіть про Ваше Перше Святе Причастя?

- що таке підпілля?...

Владика справді був охоплений дитячою цікавістю, увагою і любов'ю, а також діти залюбки ділилися своїми враженнями від табору, а також діти, які з Ізюму, з Києва розповіли свої історії, як вони втікали сюди від ракетних ударів і як мріють повернутися додому.

На завершення зустрічі всі разом поспівали християнські та патріотичні пісні, діти отримали солодощі від єпископа.

На подячну вервицю прибув о. Роман Бронецький, директор Карітасу Бучацької єпархії УГКЦ.

Священик подякував сестрам Єремії Кузик ЗСПР і Марії Кузь ЗСПР в організації табору та вручив аніматорам, добродіям з м. Маріуполя, які три тижні допомагали в таборі, волонтерські посвідчення, а також грамотою висловив вдячність п. Наталі Великоборець, директору гімназії, за активну допомогу гімназистів.

Ще довго діти, батьки та аніматори не хотіли залишати монастирське подвір'я, яке їх завжди тепло та радісно зустрічає. У цей нелегкий час діти та сестри пережили не тільки радісні моменти, на жаль були і повітряні тривоги, які спонукали до відповідальності одні за одних, організованості, терпеливості та мудрості. Дякуємо Богові за прожитий разом в Бозі час, який минув дуже швидко, але не марно.

Кожен день розпочинався Святою Літургією і закінчувався подячною вервицею, кожен день молилися в намірі дітей і за окреме місто України. Ці діти справжні творці нової історії християнської України!

А ось як вони самі відгукуються про табір.

«Мені дуже подобається табір при монастирі Сестер Пресвятої Родини: смачна їжа, повчальні уроки катехизації, захоплюючі ігри, банси, майстер-класи.

А також цікаві уроки, конкурси, презентація від перукаря із студії краси «Лайк» Соломії Полевої.

Дуже дякуємо дорогим нашим сестрам, аніматорам, поварам, всім, що докладають зусиль, за Вашу нелегку працю, незабутні враження для нас, гарні емоції, проведений з користю час. Нехай Господь посилає здоров'я, миру і всіх земних благ»( Бура Алінка)

«Християнський табір у Сестер Пресвятої Родини - завжди незабутній, завжди довгоочікуваний час і завжди перевершує сподівання.

Щиро дякую Господу, що, незважаючи на такі складні обставини, наш табір таки відбувся. Щиро дякую сестрам за їхню терпеливість, ласку і мудрість навчати дітей, сіяти в їхні серця любов до Бога та до ближнього.

Ці три тижні були просто неймовірними і проминули, як одна мить.. Ми молились і вчились Слова Божого, співали і танцювали, грали веселі ігри і розважались, навчились робити багато нового і знайомились з цікавими людьми!

А ще наші хлопці спробували себе у ролі справжніх дяків, коли зачитували на Літургії Апостола...
І, коли настав час прощатись, в очах кожного бриніли сльози. Нам так хотілось, щоб табір тривав довше!» ( Наталя Бойко)

«Преосвященніший Владико! Всечесні отці! Преподобні сестри!

Від щирого серця вдячні вам за те, що знайшли час і можливість опікуватися нашими дітьми. У час війни, далеко від дому, після всього пережитого в зоні бойових дій, так важливо, так життєво необхідно було відчути тепло ваших щирих рук і нелицемірну любов ваших відкритих сердець. Тим більше, що усе те Вами зроблено не з примусу, чи обов'язку, а від любові до Господа і до ближнього. Нехай Господь Милосердний поверне вам у сто разів від усього подарованого вами, а Пресвята Діва Марія збереже вас під Своїм Покровом від усілякого лиха і негараздів. Нехай щоденне життя приносить вам втіху, ваше служіння буде для вас легким, а Божі благословення – рясними».( Олег Широкий, батько Владислава Широкого м. Ізюм)

«Цей час у таборі був неймовірний. Я отримала дуже багато приємних та веселих вражень, завдяки старанням організаторів ми мали водні ігри, банси, квести - і це було незабутьно. А як ми плели вервиці, так це ,взагалі, не описати словами... Тож це було просто прекрасно!» ( Павлишин Христя)

«Дуже дякуємо! Сподобалась організація дитячого табору, те що діти були зайняті і їм це подобалось. Дуже добре, що всі були у безпеці, під час повітряних атак організовано і дружно переміщувались у безпечне місце. Спеціальна подяка сестрам за добре ставлення до дітей, та за харчування під час проведення табору. Шкода лише одного - дуже швидко все закінчилося! Дитині дуже сподобалось і, якби була змога продовжити термін табору, було б супер»( Наталія Рикова, мама Арсенія Рикова, м. Харків)

Прес-служба Бучацької єпархії УГКЦ