1 квітня 2022 р. Б на Борщівщині Чин похорону військового Василя Гуцуляка очолив Владика Димитрій Григорак, ЧСВВ - єпарх Бучацький УГКЦ.

Воїн Василь, до останнього подиху, боронив Україну, доки окупанти не відняли у нього життя.

Також брав участь у Революції Гідності. У 2022 році, після прибуття з Польщі, одразу пішов добровольцем до лав Збройних сил України. Загинув у березні у місті Попасна на Луганщині.

Складаючи співчуття батькам, родині, спів браттям єпископ наголосив: «Василь віддав своє життя за нас, за те, щоб ми були як нація, як Держава, як Церква. Дорогі батьки, рідні, ви не одні в цьому горі. Ми є з Вами зараз. Василь є не тільки Ваш син, він є сином України, подібно як багато тих, які віддали своє життя за неї. Зараз Україна кровоточить кров'ю своїх найкращих синів і дочок. Війна принесла біду, сльози розрухи, горе, смерть. Але ми знаємо, що ми це зло обов'язково переможемо, з Божою допомогою. Перед війною ми багато молилися і постили, щоб Господь відвернув війну. Не думаймо, що Бог нас не почув. Бог відповів, Бог не мовчав. Бог дав і дає зараз нам сили духа, духа любові, мужності. Погляньмо: люди голими руками зупиняють ворожі танки, вся Україна об'єдналася, всі стали плечем до плеча: і Схід, і Захід, і Південьз і Північ. Люди допомагають одні одним, відкривають не тільки двері своїх домівок, а й свої серця. Ми не боїмося ворога, ми на своїй землі. Страх - це зброя злого духа. Але нас вже не залякати!».

Далі владика продовжив: «У Євангелії від Івана Христос каже: «Хто вірує у мене, навіть вмерши, житиме». Бо життя - це не тільки життя тіла, це життя духа, душі. Життя у Бозі триває завжди. Смерть має початок і кінець. Прийде час, коли ми всі воскреснемо і будемо з Господом. Не так важливо скільки ти прожив, а важливо, як прожив і як помер. Смерть є підсумком життя».

«Хто віддає своє життя за рідних, за друзів, як це зробив наш захисник Василь, продовжує місію Христа. Бо саме так зробив наш Господь, віддав себе за нас, бувши розп'ятим на хресті. Пам'ятаємо, смерть наших героїв є життєдайною для нашої України. Проте, ці слова не можуть загоїти цей біль втрати. Плачемо тому, що любимо того, з ким прощаємося, але не назавжди. Там, на небесах, нас знову чекає зустріч. Я сьогодні дякую нашому побратиму воїну Василю і всім хто загинув за Україну. Дякую родині, яка не тримала його біля себе, а поблагословила, щоб захищав нас усіх. А ми маємо велику честь сьогодні супроводжувати у молитві його душу до вічності. Він є для нас усіх прикладом. Бо жити та вмерти за інших, - саме це є правдиве християнство!», - підкреслив єпарх Бучацький УГКЦ

Пресслужба Бучацької єпархії УГКЦ