25-26 червня 2010 року у Мюнхені відбулася Міжнародна наукова конференція на тему «Релігія, нація та секуляризація в українськійmкультурі нового часу». Ця конференція – це спільний захід Міжнародного коледжу післядипломних історичних докторських студій Мюнхенського університету імені Людвіґа- Максиміліана, Празького Карлового Університету, Українського Вільного Університету та Центру досліджень історії України імені Петра Яцика при Канадському інституті українських студій Університету Альберта.
Конференція, у якій взяли участь більше 90 учасників, проходила у двох сесіях, розподілених за сімома тематичними групами. Першого дня сесія відбувалася у приміщенні Історичної школи, а другого – у новому приміщенні Українського Вільного Університету.
Конференцію, що проводилася німецькою та англійською мовами, відкрили відповідальні за проект, а саме Мартін Шульце-Везель (директор Міжнародного коледжу) та Франк Сисин (декан Філософічного факультету УВУ і директор Центру досліджень історії України імені Петра Яцика.
Перші два тематичні блоки були присвячені питанню духовенства. Модераторами були Ярослав Грицак, декан Факультету державних і економічних наук УВУ і професор УКУ у Львові, та Міхаель Бреннер (Університет імені Людвіга-Максиміліана). З доповідями виступали Франк Сисин («Релігія в нутрі народництва: ідеальний душпастир Михайло Зубрицький»), Альфонс Брунінґ («Одна Церква для народу? Духовенство і громади в українському національному романтизмі»), Тобія Ґріль («Рабини як посередники модернізації на територіях України»), Мартін Шульце-Везель («Реформоване духовенство у Східній Європі в революційних роках 1917–1918»), Олег Турій («У пошуках традиції: Проблема ідентичності в традиційних Церквах сучасної України»).
Блоком про секуляризацію провадив Мартін Баумайстер. У ньому доповідали Марта Богачевська-Хомяк («Боксування з сутінками: Українська католицька Церква і українська інтелігенція»), Олег Павлишин («Питання церковного календаря в Українській Греко-Католицькій Церкві у ХХ ст.») та Ярослав Грицак («Одруження і розлучення: українська лівиця та світські одруження»).
Завершенням цього вечора була публічна доповідь Хосе Касанови (Джорджтаун УВУ) на тему «Польща, Україна і західні парадигми секуляризації». Ця доповідь спеціаліста світової слави була сприйнята з особливим зацікавленням та призвела до жвавої дискусії.
У суботу, 26 червня, відбулася друга сесія. Її відкрив Ректор УВУ Іван Мигул. Він привітав присутніх у новому приміщенні УВУ та охарактеризував роль і місце УВУ в українському та іноземному, зокрема німецькомовному наукових світах. Він також підкреслив, що шестеро із 21 доповідача, які прибули на конференцію із шести країн і більше десяти університетів світу, є членами Професорської колегії УВУ.
Першим блоком другого дня, який був присвячений мові, керував Олег Турій. З доповідями виступали Міхаель Мозер («Духовенство і миряни в історії модерної української літературної мови»), Анна Вероніка Вендланд («Сакральна і політична мова в переході з руської до української нації: Галичина 1800–1900»), Лілія Бережна («Мова міжконфесійних конфліктів у Західній Україні в 1990 рр.»). Другим блоком на тему понять історії та ідентичності керувала Івон Кланман. Доповідачами були Мартін Ауст («Вогнем і мечем проти Тараса Бульби: Польсько-російська боротьба за Україну і фільми»), Буркгард Велер («Берестейська Унія – національна подія чи ні? Українські і польські історіографічні оцінки церковної Унії в контексті націотворчого процесу австрійської Галичини») та Леонід Герец («Темнота і свідомість: Традиція і модернізація в сприйманні міжвоєнної генерації галицьких українців»). Блоком присвяченим питанням компаративних і міжнародних аспектів керував Франц Ксафер Бішоф. Доповіді виголошували Микола Шафовал («Між небом і пеклом – Ідеї та дія блаженного Петра Вергуна у Німеччині: 1927–1945 рр.») та Керстін Йобст («Транснаціональний і трансконфеcійний? Роздуми над культом Йосафата Кунцевича»). Кінцевим блоком провадив Клаус Бухенау.
Доповіді виголошували Катрін Бек («Стратегії релігійного переслідування за Сталіна: Випадок Західної України») та Сергій Плохій («Відгуки Ялти: Рузвельт, Сталін та ліквідація греко-католицької Церкви»).
На кінець конференції, Мартін Шульце-Везель та Франк Сисин ствердили її успішність та широкий резонанс серед німецького наукового світу. Висловлювалося сподівання, що ця перша спільна імпреза дасть початок плідній співпраці з УВУ.
Український Вільний Університет є надзвичайно придатний для цього із своїми книжковими та архівними фондами, а також новим приміщенням. Після фінансової стабілізації цієї інституції, що 2011 р. святкуватиме 90-ту річницю від дня заснування, та переходу до нового, оптимального приміщення, Сенат приступив до консолідації та нової організації академічної роботи у творчому діалозі з українськими та іноземними академічними світами.
Пресове бюро УВУ