29 червня 2021 р. Б. Лариса Ґаладза, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні, завітала до родинного порогу - батьківської оселі у селі Білокриниця на Підгаєччині.

Найперше пані посол відвідала храм Святої Параскевії УГКЦ де місцеві жителі радо та тепло зустріли її за давньою українською традицією - хлібом та сіллю. Владика Димитрій Григорак, ЧСВВ - єпарх Бучацький, звертаючись до пані Лариси, сказав: «Дуже промовисто, що Ви найперше вступили до храму. Бо храм Божий - це місце, де людина єднається з Богом. Саме тут ваші предки могли бути собою, стояти у молитві перед Богом у правді. Тут навіть є кивот, який виготовив та пожертвував Ваш дідусь. Бажаю, щоб Ви теж почерпнули у цьому храмі, який є на землі Ваших предків, багато Божої ласки, сили і благословення та могли послужити для нашого народу. Пам'ятайте, що Ви тут не гість, Ви дома».

Також п. Лариса Ґаладза, звертаючись до присутніх, сказала: «19 липня в 1944 р. мої прародичі мусіли їхати з цього села. Я є дуже щаслива, що мої бабця і дідо довго прожили і я особисто могла чути їх спогади про наш край з їхніх уст. Я багато працювала, згідно своєї професії, з людьми, які страждали від того, що мусіли покидати рідні краї і я ще більше розуміла страждання своїх рідних. Вони ніколи (дідусь і бабуся) не присвоїли ту землю, ніколи. Я думаю, що вони своє серце і, до певної міри, свою душу тут лишили. Коли я татові сказала, що мене призначили на посаду посла, то він аж розплакався і сказав: «Якби дідо знав, бабця знала, що ви їдете назад, до рідної землі, як посол… Я є дуже щаслива вернутися до того села , про яке чула з уст моїх батьків. Церква для нашої родини дуже важлива. Завжди, завжди наші батьки, бабусі і дідусі починали з Церкви».

Також пані Посол дякувала за спів, за збереження віри, яка передається через віки, незважаючи де ми є.

Більш детально про батьків п. Лариси Ґаладзи.

Батько Лариси Ґаладзи, Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні, о. Роман Ґаладза народився 1943 року в Україні в с. Білокриниця. Додамо, 1944 року родина, де було троє дітей, вирушає на захід. Кілька років поневірянь по таборах для переміщених осіб у Німеччині — і врешті кораблем сім’я Ґаладзів дісталась таки до США.

Через рік (1950) батьки о. Романа переїхали до Пенсельванії, де було багато українців, де була українська греко-католицька церква. 15-річним хлопцем Роман Ґаладза почав навчатися в духовній семінарії спочатку у Стемфорді, потім — у Вашингтоні. Він, що виріс і виховувався в Америці, вирішив прислужитися своєму народу, присвятивши життя українській Церкві, вірі християнській.

1969 року Роман Ґаладза одружився з українкою Іриною на Союзівці. Їм дав шлюб тоді ще парох, а потім Глава УГКЦ Любомир Гузар. Молоде подружжя перебралося до Канади. Через рік Роман Ґаладза був висвячений на священника владикою Ізидором Борецьким, який і благословив його на заснування парафії.

Отець Роман Ґаладза на даний час служить в Українській греко-католицькій церкві св. пророка Іллі у Бремтоні поблизу Торонто, Онтаріо.

Прес-служба Бучацької єпархії УГКЦ