Під час Архиєрейської Літургії 21 лютого 2021 р. Б. в Катедральному Соборі Верховних Апостолів Петра і Павла в м. Чорткові Владика Димитрій сказав: «Слухаючи цю притчу, ми приміняємо її до себе і шукаємо в собі і митаря, і фарисея. Щоби йти вперед, треба признати правду про себе самого. В чім проблема фарисея? Він правильно молився, дякував Богові, але забув Бога перепросити. Перепрошення не полягає в тому, щоб шукати свої гріхи».

Далі Владика Димитрій розмірковував: «Фарисей осуджував інших, а своїх негативів не бачив. Слово Боже каже: «Бог гордим противиться, а покірним дає благодать». Відношення до Бога визначається відношенням до наших ближніх. Навіть в молитві «Отче наш» є зв'язок між прощенням ближньому і нам.

Ми до Господа маємо бути подібні по наших вчинках. Свята Тереза з Калькути казала: «Господи, я все Тобі віддаю, все, що я робила для бідних». Але Господь сказав до неї: «Це все моє. Віддай мені свої гріхи, бо це і є твоє, а не моє».

Наші бар'єри, які відгороджують нас від ближнього, відгороджують нас і від Бога. І якраз це треба віддати Богові. Згідно логіки духовного життя - треба себе переступати. Не бачити себе, а бачити іншого - ця спокуса є в кожного. Мої недоліки показує мені мій ближній , якраз той, який мені не є комфортний. Фарисеї дуже ретельно виконували всі закони, але Бог дивиться на серце».

«Маємо себе питати: «Чому я це роблю? Щоб мати добру опінію в людей , чи щоб бачив Бог?». Це не є так просто, але маємо цього прагнути, ходити перед Богом. Бог завжди звертав увагу на серце людини, а не на зовнішні справи. Дух сокрушений, приніс до храму митар і просив прощення. Тепер є така тенденція в світі: «А Бог є любов, все всім прощає». Так Бог є любов, але вибір за нами. Коли вибираємо гріх, то не Бог, а ми самі себе, через наші вчинки, відкидаємо, осуджуємо. Ця притча є для кожного з нас, бо ми всі, в якійсь мірі, є фарисеями. Тому, перше я маю виправлятися, а потім маю пропонувати виправитися моєму ближньому», - завершив єпарх Бучацький.

Прес-служба Бучацької єпархії УГКЦ