6 квітня 2020 р. Б., в м. Заліщики, відбувся Чин священичого похорону о. Олега Винницького, який звершив владика Димитрій (Григорак) - єпарх Бучацький.
Похорон отця Олега на перший погляд був скромний, із обмеженою кількістю людей, подібно як похорон Христа, де були найближчі. Якби не теперішній особливий час, то це могла би бути багаточисельна похоронна церемонія. Тисячі людей з молитовною вдячністю прийшли би віддати шану своєму пастирю, пораднику, чи просто людині із чуйним серцем.
Однак, на прохання Владики Димитрія, згідно останніх вказівок державної влади, священики Бучацької єпархії УГКЦ, кожен у своєму храмі, молився за упокій новопредставленого ієрея Олега, також і вірні, а особливо мешканці м. Заліщики молилися у своїх домівках.
З великим болем у серці та сумом на душі, духовно, на відстані, прощалися заліщани із священником, який 25 років священнодіяв у їхньому храмі Пресвятого Серця Христового.
Владика Димитрій (Григорак), у своєму слові звернув увагу не тільки на прекрасний храм, який під керівництвом о. Олега постав у всій красі, а й про невидимий духовний, який кожного дня священник невтомно будував у людських душах. Навчав, уділяв Святі Таїнства, служив Святі Літургії, був там, де має бути учень Ісуса - поміж своїх овець.
Нехай Господь прийме Його у свої обійми та витре сльози у засумованої родини, дружини, дочки, сина - о. Богдана, внуків.
Одним із перших, хто сьогодні перед обличчям Господа буде заступатися за нас, за Україну і цілий світ буде о. Олег. Він, як ніхто, відчув на собі цю страшну недугу. Молімося за упокій Його душі, а Він вже молиться за всіх нас.
Владика Дмитро передав співчуття Блаженнішого Святослава та Митрополита Василія сім’ї отця Олега, а також вірних та духовенства нашої єпархії.
До слова
Багато молитов та висловлених співчуттів сьогодні з приводу смерті о. Олега Винницького є і ще будуть із сумним болем відгукуватися у серці кожного, хто знав чи дружив з ним.
Отець Василь Баглей: «Сьогодні для нашої Церкви важкий початок тижня...
До Всевишнього по вічну нагороду відійшов світлий священик...Розумію, що жодні співчуття не зменшать біль рідних, близьких, парафіян, та хочу цим словом висловити інше.
Отець Олег був прикладом. Так дивно писати був...
Прикладом священика, який збудував величавий собор на берегах Дністра, що вражає своєю бароковою довершеністю і смаком. “Дивіться отче, ще тут ангела на вікно поставлю. А ніде нема церкви, щоб ангел сидів на вікні. А в Заліщиках буде!”, - ще нині бринять у вухах ті слова...
Та не тільки мури будував - воздвигав собор у тисячах людських душ. Собор наповнений світлом, миром, радістю...
Отець мав велике людське серце, яке притягувало інших своєю добротою і безпосередністю. Страшенний життєлюб, наповнений багажем власного досвіду із різноманітних життєвих доріг. З ним було мудро, тихо, просто, затишно і весело водночас.
Сьогодні його тіло віддадуть улюбленій заліщицькій землі, якій він віддав половину життя, та його душпастирський приклад, ідеї та харизма оселяться у ангелі на вікні, нагадуючи нам, що ми живі, нам треба поспішати...
“Мені дуже не вистачає наших вечірніх душеспасительних бесід...”-так завжди завершувалися наші телефонні розмови.
Дорогий отче, брате, друже, веди віднині душеспасительні бесіди з Всевишнім, просячи благодаті, сили і прощення кожному з нас...».
Прес-служба Бучацької єпархії УГКЦ
