28 серпня 2019 р. Б. у Погінському монастирі відбулося святкування храмового свята і 30-ліття виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля.
Божественну Літургію очолив владика Димитрій Григорак, єпарх Бучацький у співслужінні з о. Никодимом Гуралюком, ЧСВВ, ігуменом Погінського монастиря та запрошеними пресвітерами. Після Божественної Літургії був також здійснений Чин благословення пам’ятників підпільним єпископам ЧСВВ Григорію Балагураку - з нагоди 110-річчя та Якову Тимчуку - з нагоди 100-річчя від дня народження.
Пам’ятники встановили біля спорудженого раніше монументу єпископу Софрону Дмитерку. Заввишки вони близько чотирьох метрів, виготовлені з бронзи івано-франківським скульптором Володимиром Кіндрачуком, - повідомляє РІСУ.
На події побували родичі єпископів Балагурака і Тимчука. Вони поділилися спогадами про великих рідних, які передавалися з уст в уста. Зокрема, про часи їх діяльності у часи підпілля, заборони визнання.
«Мій троюрідний брат Григорій Володимир Балагурак насправді народився в Косові в тій його частині, яку називають Москалівка. А в КДБ в своїй автобіографії вказав – Станіславів, щоб не наражати на небезпеку родину. На жаль, будинок, який належав батькам Володимира, нашій родині уже не належить», - розповіла Марія Балагурак.
«Владика Тимчук часто бував у нас в Заліщиках і тоді ми боялися зайвий раз комусь відчинити двері. У то час, коли він помер, був неспокій у церквах по Україні, бо були російські православні і розпочалися переходи до УГКЦ. Отже, на похорон зібралося стільки людей з Чорткова і Заліщик, що агентура КДБ просто розгубилася. Це був справді мітинг. Тоді в один момент, який став вирішальним, заліщицька громада заявила про перехід до УГКЦ, яка була тут завжди. Отже, своєю смертю владика відкрив нове для людей - це стало поштовхом до правдивої віри», - поділилася Леся Бачинська з родини єпископа Якова Тимчука.
Як наголосив єпископ Димитрій Григорак, діяльність у підпіллі і жертва єпископів і священників не була даремною, адже призвела до перемоги УГКЦ. «Вони хоч і були переслідувані, дійсно трудилися до останнього подиху, справжні Христові воїни, які помирали у боротьбі за віру – перемагали».
Довідка
Я́ків Тимчу́к (хресне ім'я Яросла́в) — український церковний діяч, василіянин, підпільний єпископ Станіславівської єпархії УГКЦ.
Висвячений на єпископа владикою Софроном Дмитерком і призначений помічником Станіславівської єпархії у 1977 році таємно. Незважаючи на переслідування і постійну небезпеку арешту, був надзвичайно мобільним і всюди встигав. Завдяки його активності і неабияким організаторським здібностям по всій Галичині були організовані осередки ІІІ-го Чину Святого Василія Великого та гуртки Апостольства молитви. Спричинився до організації нових і пожвавлення діяльності вже існуючих спільнот Апостольства молитви в Галичині (на Тернопільщині, Івано-Франківщині і Львівщині). Владика Яків часто навідувався до Чернівців, де відправляв Службу Божу, сповідав людей, хрестив дітей. Проводив регулярні богослужіння на Самбірщині, Дрогобиччині, Стрийщині. Служив підпільно на Чортківщині, в Тернополі, Коломиї. Помер 20 грудня 1988 у Чорткові. Похорон відбувся 23 грудня у Заліщиках. Похоронну службу відправили єпископи Софрон Дмитерко і Павло Василик у співслужінні 27 священників.
Григо́рій Балагура́к (хресне ім’я Володи́мир) — підпільний єпископ Української греко-католицької Церкви, єпископ-помічник Станіславівської єпархії.
У квітні 1945 року, після відновлення радянської влади, єпископ Григорій Хомишин таємно висвятив на єпископів кількох священиків, серед яких ієромонаха Григорія Балагурака. Саме його він призначив своїм заступником (генеральним вікарієм), і на випадок арешту єпископа Хомишина він мав перебрати керівництво єпархією. 1949 року Григорія Балагурака заарештували і вислали до Челябінська, звідки він 1955 року повернувся до Станиславова. Удруге ув'язнений 1957 року й засланий до м. Коркіно неподалік Челябінська.
Помер на засланні 2 жовтня 1965 року. Похований на Івано-Франківському міському кладовищі.
У 1992 році єпископ Григорій Балагурак реабілітований прокуратурою Івано-Франківської області за відсутністю складу злочину.
osbm.in.ua