Кожного року свято Різдва Івана Хрестителя для Улашківського монастиря є відновленням історії обителі. Згідно з переказами, сюди у 1315 році прийшли перші ченці і принесли з собою ікону Івана Хрестителя, через яку Господь обдаровував людей численними зціленнями. Крім того, здавна відомо про чотири Відпусти в Улашківському монастирі, один з яких припадає на на свято Різдва Івана Хрестителя. З нагоди цього, 7 липня відбулися урочисті святкування.

Торжество розпочалось 6 липня о 21.00 святковою Вечірнею з Литією, яку очолив владика Іриней Білик, ЧСВВ, Канонік Папської Базиліки Санта Марія Маджоре (Santa Maria Maggiore) у співслужінні з о. Власієм Фуцом, ЧСВВ, настоятелем Улашківського монастиря. По Вечірні владика Іриней освятив ризи, які були пошиті спеціально для празничних богослужінь. Опісля відбулись нічні чування, які провадили о. Никодим Гуралюк, ЧСВВ, настоятель монастиря в Погоні та о. Порфирій Шумило, ЧСВВ, ієромонах монастиря Царя Христа у Івано-Франківську. Завершились моління Божественною Літургією.

Наступного дня, 7 липня, вшанування пам'яті покровителя Улашківської обителі почалося з молебного моління та святкової Утрені, які відслужив о. Йоан Школик, ЧСВВ, Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні. Вершиною святкування була Божественна Літургія, яку очолив Преосвященний Дмитро Григорак, єпископ Бучацький разом із владикою Іринеєм та запрошеними отцями.

Гомілію виголосив владика Іриней. Він привітав усіх присутніх, зокрема іменинників та передав Апостольське Благословення Папи Франциска. Проповідник зазначив, що «подія народження Івана Хрестителя оточена радісним почуттям здивування, несподіванки та вдячності». Вслід за Папою Франциском, владика заохочує кожного зробити іспит сумління щодо того, чи наша віра є радісною і відкритою на Божі несподіванки, адже «Бог – Бог несподіванок».

За словом єпископа, св. Іван Хреститель промовляє до нас, як і дві тисячі років тому до Ізраїльського народу: «Покайтеся, бо наблизилося Небесне Царство; чиніть плоди, достойні покаяння; готуйте дорогу Господеві, вирівнюйте його стежки – кожна гора нехай знизиться, а кожна долина нехай заповниться», бо «кожна гора – це гори нашого егоїзму, ненависті і злоби, обмов і очорнень; це гори корупції, які не дозволяють нам бачити потреби наших ближніх; це гори, які не дозволяють нам бачити Господа, а кожна долина – долини нашого життя, які повинні заповнитися добрими ділами любові і милосердя та нашого служіння одні одним».

Наприкінці гомілії владика вказав на потребу змінити спосіб життя, закликавши викорінювати корупцію, викидати все лукаве із серця, жити згідно заповідей та бути активними воїнами Божого Царства.

Після урочистої Літургії було уділено Повний відпуст. Відтак на джерелі, поблизу монастиря, відбулось освячення води. Свято завершилось молитвою за Україну "Боже великий, єдиний" та окроплення свяченою водою.

Прес-служба osbm.in.ua