7 січня 2018 р. Б. Різдвяне Богослужіння в Катедральному Соборі Верховних Апостолів Петра і Павла в м. Чорткові очолив Правлячий Архиєрей Бучацької єпархії УГКЦ владика Димитрій (Григорак), ЧСВВ у співслужінні духовенства єпархії.

У своєму різдвяному посланні Єпарх Бучацький звернув велику увагу на християнські цінності у сім’ї : «Сім’я – найважливіша спільнота в житті кожного з нас. Бо саме в сім’ї людина появляється на світ, отримуючи дар життя, який дає Бог через батьків. І саме в сім’ї вона отримує другий найважливіший дар після дару життя – дар віри, без якого життя людини втрачає свій справжній сенс і може бути змарноване. Саме тільки через віру в Бога людина може пізнати правду і віднайти справжню мету і сенс свого життя та ввійти в спілкування з Богом. Тому найперший і священний обов’язок батьків – навчити дитину вірити в Бога і жити згідно віри. Саме в сім’ї найповніше реалізується зв’язок з Господом, який стає учасником родини через святу Таїну Подружжя.

Значення батька і матері, які покликані вести дитину дорогою віри, є для виховання дитини незамінне. Ісус не мав земного батька, бо, як навчає Символ віри, «… воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком». Але незаміниму роль батька взяв на себе св. Йосиф – обручник Пречистої Діви. На нього Боже Провидіння поклало обов’язок захисника, голови і провідника Пресвятої родини. Саме йому, як главі сім’ї, Бог посилає у сні ангела, який попереджає про небезпеку для дитятка Ісуса і дає пораду: «Устань, візьми дитятко і Його матір, і втікай у Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб Його вбити» (Мт. 2, 13). Свою функцію захисника і провідника родини св. Йосиф успішно виконав завдяки глибокій особистій вірі в Бога. Не раз у вирішальних хвилинах, коли розум відмовлявся приймати надприродні речі і сіяв сумніви у його серці, св. Йосиф вибирав віру, що було рятівним для його сім’ї. Роль св. Йосифа як глави Пресвятої родини у певних моментах була ключовою і вирішальною в історії Спасіння. «І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: «Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус,…»» (Мт. 1, 20-21). Він з честю виконав свій обов’язок батька: завдяки його вірі, мужності й рішучості життя Божого дитятка було врятоване. В сім’ї прийшов Божий Син на світ, і сім’я захистила і зберегла Його життя. Мале немовля давало батькам силу вірити, бо дорога з Ісусом – це в першу чергу дорога віри».

Також Єпископ в особливий спосіб наголосив на присутність Ісуса в наших серцях в часі війни в Україні: «Святкуємо цьогорічне Різдво в несприятливих обставинах неоголошеної війни на Сході та різних внутрішніх, поки що до кінця не вирішених, проблем. Ми ще не можемо похвалитися миром і добробутом в нашому українському домі. Тому просимо Ісуса прийти в наші серця і принести нам Свій мир і зміцнити віру в Його присутність сьогодні з нами. Він не допустить, щоб труднощі ослабили нашого духа озлобленням, наріканнями, ненавистю і розчаруванням, але ще більше зміцнить нашу віру і згуртує нас навколо Себе. Принесімо Ісусові в дар нашу вірність Йому в цих нелегких обставинах. Звеселімо Боже дитятко братньою любов’ю, мудрістю, єдністю, безкомпромісністю до зла в нашому домі. Нехай радіє Ісус, а недруги нехай не мають нагоди тішитися незгодою між нами. Нехай наша велика українська християнська родина буде славою і радістю нашого Господа».

Прес-служба Бучацької єпархії УГКЦ