4 січня 2009 року, Президент України Віктор Ющенко перебував у м. Бучачі, і передав сакральні пам’ятки мистецтва, а саме, твори І. Г. Пінзеля в церкву Святої Покрови. Це фрагмент іконостасу - Дияконські двері - до церкви Святої Покрови у м. Бучач.
«Ми не лише повертаємо нашим храмам те, що їм належить, ми повертаємо нашу віру, наш дух», - сказав Президент, вказавши на роль церкви у формуванні соборної незалежної української держави.
Під час урочистостей Глава держави також відзначив роль греко-католицької церкви у духовному розвитку української нації та розбудови України.
Зустрічали президента України Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії високо преподобний отець Дмитро Григорак, ЧСВВ та настоятель храмуСвятої Покрови о. Володимир Шафран.
Віктор Ющенко разом з духовенством поклав квіти до могили на церковному подвір’ї жертв тоталітарного режиму, останки яких було виявлено в 1991 році в церковних підвалах бучацького храму св. Покрови.
Після положення квітів президент з Апостольським Адміністратором о. Дмитром та настоятелем храму о. Володимиром увійшли до храму де було посвячено повернені фрагменти іконостасу. Потім Віктор Андрійович звернувся з привітальним словом до бучаччан та урочисто вручив о. Володимиру «Акт передачі» сакральної пам’ятки мистецтва.
Довідка:
Інформація про Дияконські двері (фрагменти іконостасу), передані церкві Святої Покрови у м. Бучачі.
1. „БЛАГОВІЩЕННЯ”
Рельєф (праві Дияконські двері) походить з іконостасу церкви Покрови Пресвятої Богородиці у місті Бучачі.
В основі „Благовіщення” покладений сюжет із Євангелії. Архангел Гавриїл приніс Діві Марії благу вість, що незабаром Вона народить Сина Божого і нарече його Ісусом. Богородиця зображена у драматичному пориві, клякнувши і поклавши руки на груди. Її голова, над якою сяє німб овальної форми, повернена до лівого плеча, погляд звернений на Архангела. Його права рука простягнута угору зі складеними у трійцю перстами. У лівій руці він тримає лілію, яку простягає Діві Марії. За плечима в Архангела великі крила. Одяг святих має глибокі, гострі і звивисті складки. Вгорі, по центру, голуб – символ Святого Духа, який спрямований на Діву Марію. Від нього ллються промені світла. Вище – зображені три херувими. Рельєф обрамлений стилізованим рослинним орнаментом.
Розмір: висота
2. „АНГЕЛ - ХОРОНИТЕЛЬ”
Рельєф (ліві Дияконські двері) походить з іконостасу церкви Покрови Пресвятої Богородиці у місті Бучачі.
У центрі композиції „Ангел-Хоронитель” зображений Ангел з великими розправленими крилами. У нього довге волосся, яке спадає на плечі. Одягнений у хітон. Руки і плечі оголені. Лівою рукою Ангел пригортає за плечі оголене дитя. Права рука Ангела піднята, пальці молитовно складені у трійцю. Вгорі над ним – два Херувими серед хмар.
Розмір: висота
Іван Георгій Пінзель, Іоан Юрій, Йоганн Георг, Ян Єжи Пінзель, також Майстер Пінзель (бл. 1715-1761) – найвидатніший український скульптор середини 18 століття, представник пізнього бароко (рококо).
У 1750-60-х рр. працював у Львові, Годовиці (тепер Львівська обл.), Буданові, Монастириську і Бучачі (усі міста Тернопільської обл.) на замовлення графа Миколая Потоцького.
Три кам’яні скульптури (св. Юрія, Лева і Атанасія Шептицьких) збереглися на фасаді собору Св. Юра у Львові. Пінзель був автором шести дерев’яних фігур у бічних вівтарях костьолу в Монастириську, 14 кам’яних фігур на фасаді ратуші, придорожніх монументів св. Іоанна і св. Анни та барельєфів у церкві Покрови Пресвятої Богородиці у Бучачі, кількох варіантів Розп’ять.
Відомо, що у травні 1751 року майстер Пінзель узяв шлюб у Бучачі з вдовою Маріанною Єлизаветою Кейтовою з родини Маєвських, мав двох синів – Бернарда і Антона. За документами в жовтні 1762 року Єлизавета Пінзелева втретє вийшла заміж за Беренсдорфа. Отже, Пінзель помер до цієї дати.
Оригінали творів Пінзеля зберігаються в музеях Тернополя, Львова та Одеському замку. У 1966 році відкрито Музей барокової скульптури Пінзеля у Львові.
Прес-центр Бучацької єпархії