Яскравим прикладом культури для української нації завжди була і залишається Свята Церква та непохитна віра у Всевишнього Бога. Саме духовність і є тією рушійною силою, котра змінює світ на краще, вчить любити ближнього , як самого себе, пробачати образи, бути милосердним до інших та вимогливим до себе.

Сьогодні наша держава переживає важчі часи. Мимоволі, замислюєшся, чи не криза духовна є найвагомішою причиною цих важких часів. Саме так, адже там де є Бог, а Бог-це любов, занепад будь-чого неможливий.

Прикро усвідомлювати, що батьки, на основі такого підґрунтя дуже часто, забезпечуючи належний матеріальний рівень своїх сімей, забуваємо найголовніше, Святу Молитву та Службу Божу. Опускаючи їх, ми стараємося виправдати себе та знаходимо безліч причин, які вважаємо вагомими. Але, водночас, добре знаємо, що жодна з них не може нас виправдати. Цим самим завдаємо великої шкоди не тільки собі, але й душам тих, заради кого живемо на цій землі - нашим дітям. Адже для них батько і мати завжди були зразком у всьому.

Розуміючи глибину проблеми, Св. Церква не може залишатися осторонь. Саме з метою наближення дітей та молоді до Бога та Церкви 9 серпня 2017 року Божого з благословення єпископа Бучацької єпархії - Дмитра Григорака, Борщівський Деканат в селі Ланівці провів футбольний між-парафіяльний чемпіонат «Тренуймо тіло в християнському дусі». Потрібно відмітити, що це не була звичайна спортивна подія. Футбольному турніру передували не тільки формування команди та багаторазові тренування, але навчально-виховні бесіди священиків з дітьми на релігійну тематику і не тільки. Юні футболісти з великим задоволенням відвідували кожне тренування, незважаючи навіть на витівки погоди. Окрилені таким гарним задумом, діти раділи, що матимуть нагоду прославити своєю грою Святу Церкву. Тому, мабуть і віднеслися до цього з такою повагою і відповідальністю.

Молитвою та гімном України розпочиналися змагання. У футбольному між-парафіяльному чемпіонаті приймали участь шість команд, парафій: Архистратига Михаїла (с. Лнівці), Різдва Святого Івана Хрестителя (м. Борщів), церква Успіння Пресвятої Богородиці (с. Гермаківка), Зачаття Св. Івана Хрестителя (Королівка-Стрілківці), Архистратига Михаїла (с. Пишчатинці), Архистратига Михаїла (смт. Мельниця-Подільська). Кожна з команд проявила себе, як здібна і талановита – справжні майбутні футболісти. Усі діти були швидкі та спритні, завзяті і витривалі. Але найголовніше те, що всі разом вони були єдиною командою, дружньою та неперевершеною, котра прославляла Господа. Це, мабуть, єдиний чемпіонат, у якому немає переможених, бо тут перемогли спорт, усмішка, гарний настрій та любов.

Переможцем стала команда парафії Різдва Святого Івана Хрестителя (м. Борщів). Хорошу гру показала команда парафії Архистратига Михаїла (с. Пишчатинці). Вона показала себе досить сильною, зібраною та наполегливою командою, котра достойно виступила та зайняла почесне друге місце. Гарно зарекомендувала себе команда церкви Зачаття Св. Івана Хрестителя (Королівка-Стрілківці), яка виборола 3-тє місце. Дружньою та спритною виявилася команда церкви Архистратига Михаїла (с. Лнівці), що вибороли 4-те місце. 5-те місце зайняла команда церкви Успіння Пресвятої Богородиці (с. Гермаківка) і також 6-те команда церкви Архистратига Михаїла (смт. Мельниця-Подільська).

Усі команди було нагороджено медалями та грамотами. А по завершенню урочистої частини нагородження о. д-н., Михайло Грицьків привітав усіх дітей з перемогою і ще раз наголосив, про те, з якою метою був організований цей чемпіонат. Висловивши надію, що діти не будуть забувати молитися та відвідувати Церкву.

Користуючись нагодою, хочу подякувати усім організаторам дитячого футбольного між-парафіяльного турніру. Не помилюся, коли скажу, що наші діти завжди пам’ятатимуть ці футбольні матчі, грамоти, медалі та нових друзів. Розумію, як нелегко було організувати це свято але діти це наше майбутнє. Хочеться сказати слова вдячності усім організаторам, усім небайдужим хто душею і серцем долучився до проведення свята. Хочеться вірити, що організація та проведення таких турнірів і не тільки спортивних, але й інтелектуальних чи творчих стане доброю традицією у нашому деканаті. Тож нехай наче квіти розквітають дитячі таланти з благословення Всевишнього та на Його славу!

З повагою Софія Ротко та батьки