У цю пасхальну неділю Боже Слово нас привело до криниці. У Євангелії від Йоана ми бачимо Ісуса Христа, який опівдні, коли сонце стоїть в зеніті і так хочеться пити, приходить до криниці. Ця криниця стає «театром дій»: одні приходять до неї і відходять, а потім приходять інші. Але Ісус Христос нікуди не йде…Він сидить біля криниці.

Такими словами Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав розпочав проповідь під час Архиєрейської Божественної Літургії під час Патріаршої прощі до Грушева, що на Львівщині, з нагоди тридцятої річниці об’явлення тут Пресвятої Богородиці. Участь в паломництві взяли також Архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті, Апостольський нунцій в Україні та єпископи УГКЦ.

«Ця криниця дуже чітко позначена Йоаном, − вів далі проповідник. − Він каже, що вона є криницею, яку збудував патріарх Яків для свого народу. Криниця означала життя, бо в тому засушливому кліматі без криниці все вмирало. Тому криниця була осердям життя, зустрічей між людьми, а також зустрічі між людиною і Богом». Більше того, для старозавітного Божого люду, криниця означала і була знаком, символом, пам’яткою спілкування з Богом. На думку Глави Церкви, Яків, мабуть, збудував її тому, що в своєму спілкуванні із живим Богом він торкнувся Його, як джерела свого власного життя. Як пам'ять цієї зустрічі із Богом, він збудував цю криницю, яка передавалася в спадок з покоління в покоління.

У книгах Старого Завіту, зокрема в книзі Чисел, читаємо, що криниця є символом Божого Закону, а вода, яку можемо почерпнути із Божих Заповідей є мудрістю Божою: «У сьогоднішньому Євангелії ми бачимо біля цієї криниці Христа – Сина Божого. Він є справжньою криницею, як живий воплочений Бог. Та криниця сама прийшла до людини, яка є спраглою життя вічного. Вода, яку в собі несе криниця − Син Божий, воплочена Божа премудрість, є Дух Святий, бо Він є подателем життя і є лицем землі».

Тож, Христос є справжньою криницею, яка сьогодні відкривається людству. До цієї криниці приходить жінка, аби набрати води, і Христос, криниця живої води, сам починає говорити з нею. Розмовляючи з нею, Він начебто починає копати в її серці нову криницю, бо прагне їй дати живої води, аби вона не мала спраги повіки.

«Той хто п’є живу воду, який є Дух Святий, стає Його храмом і не потребує далеко ходити, аби достукатися до неба. Бо небо саме приходить і стає живо присутнім в людині. Той, хто стає причасником Духа Святого, вміє справді істинно молитися і так спілкуватися із Богом-Отцем, як з ним спілкується Його єдинородний Син. Ось, що означає бути причасником живої води!» − пояснив зміст Євангелія Блаженніший Святослав.

«Не знаю чи є ще десь такий подібний храм, як в Грушеві, де посеред храму є криниця, − продовжив він проповідницьке слово. − Бо все те, що ми чуємо в Євангелії – реально присутнє тут між нами. Сьогодні ми прийшли до криниці живої і вічної води… Нас тут зібрала сама Мати Божа, яка сама стала першим храмом Святого Духа. Вона допомагає нам стати причасниками живої води – життя вічного».

Він також пригадав подію об’явлення Богородиці в Грушеві, яка відбулася тридцять років тому: «Звістка, що Мати Божа є між нами, почала ширитися цією тюрмою народів: Радянським Союзом. У рік після Чорнобильської трагедії тут Україна відчула, що не є сиротою, а в неї є мама – Небесна Богородиця. Тому я погоджуюся із твердження владики Ярослава (Приріза), що грушівське явління Богородиці в 1987 році було благовіщенням нашої свободи. Це й було благовіщення про воскресіння Церкви і виходу її із підпілля. Усі, хто сюди приходили – воскресли до духовного життя, бо тут зачерпнули води, яка стремить в життя вічне».

На переконання проповідника, бачивши плоди того явління можна сказати, що тут був присутній живий Бог і сюди Мати Божа привела сотні тисяч людей: «Гадаю, невипадково сьогоднішнє свято і проща відбуваються в День матері. Ми ще раз дякуємо Богородиці за її материнську опіку над нашою Церквою і народом».

«Величаючи сьогодні Богородицю, її материнство і заступництво над нами, вітаю з Днем матері усіх українських жінок! Кожен із нас живе через те, що має матір. Особливо молимося за тих матерів, які чекають своїх дітей з фронту, день і ніч стоять перед Божим обличчям і благають для них життя, а не смерті, здоров’я, а не каліцтва, і моляться за перемогу України. Схиляємо голову перед тими матерями, які поклали на вівтар Божий найдорожче, що вони мали, – своїх синів. Бажаю усім вам стати причасниками живої води і сьогодні напитися благодаті Духа Святого із криниці, до якої сьогодні прибігаємо», − привітав українських матерів Блаженніший Святослав.

Нагадаємо, що 26 квітня 1987 року Божу в с. Грушів на Львівщині 12-річній дівчинці Марії Кізим на балконі місцевої церкви з'явилася Божа Мати. Подія швидко набула розголосу. Десятки тисяч людей з різних кутків тодішнього Радянського Cоюзу почали прибувати до Грушева. Грушівське чудо ознаменувало вихід УГКЦ з підпілля, розвал Радянського Cоюзу і незалежність Української держави.

Департамент інформації УГКЦ