З 25 квітня по 1 травня 2017р. Б. в Україні, зокрема, в Бучацькій єпархії УГКЦ, гостювали французи із м. Санса, які належать до громадської гуманітарної асоціації «Січ» під керівництвом п. Івана Нечипорко.

Гості з Франції приїхали на запрошення с. Йосафати Воробей, ЗСМ, яка є вихователем Родинного дому «Введення в храм Пресвятої Богородиці».

Передумовою до цього стала хвороба дівчинки, якою опікуються сестри-монахині, у Наталії Безпалько був кіфосколіз. Потрібні були не тільки кошти на операцію у сумі 200 тис. грн., а й імплантанти. Сестри шукали, хто б міг допомогти, писали листи багатьом. Незадовго дана організація відгукнулася позитивно, зібрала необхідні кошти, купила імплантанти та передала для дівчинки, так що Наталю вдалося успішно прооперувати і зараз вона навчається в Чортківському педколеджі на 2 курсі.

Члени організації «Січ» у кількості 30 осіб, приїхавши на Україну, мали нагоду побачити результати своєї офіри, зустрілися безпосередньо з Наталією Безпалько, гостювали у Родинному домі та спілкувалися і з іншими дітьми, якими опікуються сестри мироносиці.

Крім сиротинця французькі гості побували в Домі милосердя для дітей з особливими потребами в м. Чорткові, де діти, в свою чергу, теж отримали подарунки та віддячилися добродіям невеличким концертом.

Також 27 квітня французька делегація надзвичайно гостинно була прийнята викладацьким та студентським колективами на чолі з директором Чортківського гуманітарного педколеджу п. Романом Пахолком. Високий професійний рівень представленого концерту французи оцінили достойно-аплодували на більшість номерів стоячи. Номери були не тільки на українській, а й на французькій та італійській мовах.

Дуже вразило іноземців, що сам директор п. Роман Пахолко, вільно спілкуючись французькою, вів концерт та був з ними ввесь час їхнього перебування в закладі, незважаючи на свою зайнятість. Гостинний обід, щира вдячність за допомогу для студентки Н. Безпалько, а також українські вишиті рушники та ікона в подарунок-все це ще раз підкреслило відкритість, взаєморозуміння та небайдужість до людської проблеми в сучасному світі.

Того ж дня відбувся концерт, представлений тією ж французькою групою у Катедральному Соборі Верховних Апостолів Петра і Павла в м.Чорткові. Хором «Маринонька» керував п. Іван Нечипорко, який до 1995 року був солістом відомого Національного академічного хору ім. Г. Вірьовки . На запрошення французів п. Іван навчав маленьких дітей співу, а пізніше, залишившись у Франції, пропагуючи українську культуру, разом з громадянкою Франції Монік Моте організував гуманітарну асоціацію «Січ» і при ній даний хор, який співає виключно українською мовою.

З великим задоволенням присутні насолоджувалися майстерним співом із складною обробкою самого ж керівника. Звучали і церковні, і українські народні пісні з уст француженок і французів, та скріплювали на дусі українців, вказуючи тим самим, яка прекрасна наша земля і яка багата її духовна палітра.

Кожного дня смачні українські обіди та вечері у сестер-мироносиць давали добру нагоду добродіям з іншої країни побачити справжнє щире українське серце. Коли у вільний час діти гралися з гостями, не відчувалося бар’єру мови, якось розумілися, мабуть мовою любові.

Під час вечері у п’ятницю, 28 квітня виявилося, що в однієї із учасниць групи були уродини. Для сестер це, звичайно, була несподіванка, та їхня вихованка Марійка Безпалько не розгубилася, принесла в подарунок свою аплікацію, виконану власними руками, - це справді справило приємне і незабутнє враження не тільки в іменинниці, а й у багатьох присутніх.

У вільні дні іноземці відвідали відпустовий Марійський Центр у Зарваниці, Почаївську Лавру, мали екскурсію по місті Чорткові та Кам’янці-Подільському. В неділю ввечері відбулася спільна святкова вечеря з правлячим Архиєрем Бучацької єпархії, владикою Димитрієм (Григораком).

Мабуть цей місточок дружби надовго прокладеться в серцях французьких гостей, які самі теж є і батьками, і матерями, як сказав п. Іван Нечипорко: «Вони не є багаті люди, просто мають щире і чуйне серце і бажання хоч трішки комусь допомогти». А для нас всіх такий жест є чудовою нагодою до наслідування та заохоти робити добро. Нехай ніколи не забракне нікому відваги зробити перший крок до звершення добрих справ.

Прес-служба Бучацької єпархії УГКЦ