Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Женеві архиєпископ Іван Юрковіч виступив з промовою під час зустрічі на високому рівні на тему «Взаємна пошана та мирне співіснування як умова міжрелігійного миру й стабільності: підтримка християн та інших громад». Він зазначив, що, не зважаючи на численні зусилля спрямовані на розвиток і зміцнення фундаментального права людини на свободу віровизнання, ситуація погіршується, а в багатьох країнах світу спостерігається порушення цього невід'ємного права.
За словами архиєпископа Юрковіча, віра і, як наслідок, приналежність до релігії впливають на повсякденне життя людей, на соціальну й політичну сферу суспільства та допомагають вирішувати його проблеми. Крім того, в наш час релігія відіграє особливо важливу роль в контексті складних взаємостосунків між особистим вибором віри та її публічним вираженням. Саме тому вибір і практикування віри повинні бути вільними від обмежень і примусу.
Ватиканський дипломат висловив сподівання, що міжнародна спільнота не залишиться байдужою та відреагує на численні прояви насильства, яких зазнають християни та представники інших релігійних громад. Він пригадав про те, що християни, що проживають в зонах конфлікту та на територіях, контрольованих терористами, перебувають у постійній небезпеці порушення людських прав, переслідувань та насилля. Ієрарх висловив глибоке занепокоєння з приводу становища християн на Близькому Сході.
«Виникає дедалі більше і більше причин серйозно побоюватися за майбутнє християнських громад, що більше двох тисяч років проживають у цьому регіоні, де християнство має повне право на існування, і де розпочало свою довгу історію», – сказав він і підкреслив, що «в наш час гоніння на християн є гіршим, ніж у перші століття Церкви, і тепер є більше християнських мучеників, ніж у той період».
Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Женеві зазначив, що «релігійна свобода є фундаментальним правом людини, яке відображає найвищий вимір людської гідності, здатність шукати істину й діяти згідно з нею». Він підкреслив, що релігійна свобода – це не тільки приватна віра або богопочитання, а свобода жити, як у приватному, так і в публічному житті, відповідно до етичних принципів, що випливають з релігійних».
Далі архиєпископ Юрковіч вказав на велику користь, яку різні релігії приносять суспільству через своє послання: вони спонукають поклонятися Богові як джерелу всього життя, свободи й щастя. Релігії нагадують нам про трансцендентний вимір людського буття і нездоланну свободу як відповідь на будь-які претензії на абсолютну владу. «Наші багаті релігійні традиції, – вів далі він, – прагнуть дати нам сенс і напрямок, вони мають невмирущу силу відкривати нові горизонти, спонукати до роздумів, розширювати розум і серце. Вони закликають до навернення, примирення, дбання про майбутнє суспільства, до самопожертви задля загального добра й співчуття до потребуючих».
Ватиканський дипломат говорив також про взаємозв’язок релігійної свободи та глобалізації. Він зазначив, що, з одного боку, глобалізація об'єднує нас, але, якщо вона намагається змусити нас бути однаковими, то цим руйнує унікальність кожного народу і кожної людини. В цьому контексті, релігії мають право та обов'язок ясно дати зрозуміти, що можна побудувати суспільство, де здоровий плюралізм, що шанує відмінності, є «дорогоцінним союзником в сприянні захисту людської гідності й шляхом до миру в нашому неспокійному світі».
За словами архиєпископа Юрковіча, релігійна свобода, визнана в конституціях і законах та застосована до життя, сприяє розвитку стосунків взаємопошани між різними конфесіями та їх здорового співробітництва з державою і політичним суспільством, без заміщення ролей та без антагонізму. Таким чином, замість глобального конфлікту цінностей, можна відштовхуватися від ядра загальновизнаних цінностей та глобального співробітництва в цілях загального блага. Власне тому, неприпустимо, що до цього часу релігійна приналежність є причиною дискримінацій та обмежень прав людини.
Архиєпископ Іван Юрковіч підкреслив, що в контексті сучасних подій важливим кроком вперед було б визнання релігійної свободи як одного з основних прав кожної людини в кожній країні. «Як показує досвід, відсутність захисту цього права на універсальному рівні, – зазначив він, – впливає на здійснення всіх інших прав людини». Архиєпископ процитував Загальну декларацію прав людини, в якій йдеться про те, що: «Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособово, так і разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні і виконанні релігійних та ритуальних обрядів».
На завершення Постійний Спостерігач від Святого Престолу при ООН зазначив, що нелегко втілити в життя ідеал, запропонований в Декларації, але «немає ніякої альтернативи, окрім того, як продовжувати працювати в напрямку ефективнішої гарантії свободи віросповідання для всіх».
uk.radiovaticana.va