«Разом з усією Церквою сьогодні святкуємо урочистість Всіх Святих. Згадуємо не лише тих, які були проголошені святими протягом історії, але також багатьох наших братів і сестер, які прожили своє християнське життя в повноті віри і любові, живучи просто й непомітно. Без сумніву, між ними є чимало наших родичів, друзів та знайомих», – цими словами Папа Франциск розпочав проповідь, яку він виголосив під час Святої Меси на «Svedbank» стадіоні в Мальме у вівторок, 1 листопада 2016 р., в урочистість всіх святих.

Святіший Отець зазначив, що мова йде про вшанування святості, яка, іноді, виявляється не у грандіозних ділах чи надзвичайних здобутках, але в тому, що «вміє вірно та щоденно жити вимогами Хрищення». «Це святість, – додав він, – яка складається з любові до Бога і до ближніх. Вірна любов аж до забуття про себе і жертвування себе іншим, як життя тих матерів і батьків, які посвячуються своїм родинам, охоче йдучи на відречення від багатьох речей, багатьох особистих проектів та планів, навіть якщо це не завжди легко дається».

Далі Наступник святого Петра звернув увагу на те, що «характерною ознакою» святих є те, що вони є щасливими. Вони відкрили таємницю «справжнього щастя», джерелом якого є «Божа любов», тому ми називаємо їх блаженними. «Їхнім шляхом, їхньою метою, їхнім життям є Блаженства. Блаженства є життєвою дорогою, на яку нам вказує Господь, щоб ми могли йти Його слідами», – сказав проповідник, зазначаючи, що Блаженства є «профілем Христа», а тому, «також і християнина».

«Серед них, – сказав Святіший Отець, – хочу виокремити одне: “блаженні лагідні”. Ісус про Себе каже: “Навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем”. Це Його духовний портрет, що об’являє нам багатство Його любові. Лагідність є способом буття й життя, що наближає до Ісуса і дає нам змогу бути в єдності одні з одними; чинить так, що ми відкладаємо все те, що нас розділяє та протиставляє одні одним, що шукаємо завжди нові способи для того, щоб поступати на дорозі єдності».

Саме так, як зауважив Глава Католицької Церкви, поводилися «сини й доньки цієї землі», між якими – свята Марія Елізабет Хезельблад і свята Бріґіта, покровителька Європи, які «молились і трудились задля зміцнення узів єдності та сопричастя між християнами». «Дуже промовистим знаком є те, що саме тут, у їхній країні, позначеній співжиттям між дуже відмінним населенням, ми спільно спогадуємо п’яте сторіччя Реформації», – зауважив Папа, вказуючи на те, що «святі осягають переміни завдяки лагідності сердець», адже саме завдяки їй розуміємо «велич Бога та щиро Йому поклоняємося», і вона, крім того, «є наставленням того, хто не має що втрачати, тому що його єдиним багатством є Бог».

«Блаженства є, деякою мірою, паспортом християнина, що визначає його, як наслідувача Ісуса. Ми покликані бути блаженними, послідовниками Ісуса, долаючи болі й тривоги нашого часу з духом та любов’ю Ісуса», – вів далі проповідник, зазначаючи, що в цьому сенсі «зможемо окреслити нові ситуації»: «блаженні ті, які з вірою переносять зло, спричинене іншими, й від щирого серця прощають; блаженні ті, які дивлячись у вічі відкинених і маргіналізованих, виявляють їм близькість; блажені ті, які розпізнають Бога в кожній особі й змагаються за те, що інші це відкривали; блаженні ті, які оберігають спільний дім і дбають про нього; блаженні ті, які зрікаються власного добробуту задля добра ближніх; блаженні ті, які моляться і трудяться задля повного сопричастя між християнами». Всі вони, як зауважив Папа, є «носіями ніжності і милосердя Господа Бога».

«Дорогі брати й сестри, – підсумував Святіший Отець, – покликання до святості призначене для всіх і слід прийняти його від Господа в дусі віри. Святі заохочують нас своїм життям і заступництвом перед Богом, а ми потребуємо одні одних, щоб ставати святими. Спільно просімо разом благодаті з радістю прийняти це покликання і в єдності трудитися над його здійсненням».

uk.radiovaticana.va