7 квітня 2016 р. Б., в празник Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої і Приснодіви Марії в Чортківському районному будинку культури ім. Катерини Рубчакової відбулася наукова конференція під назвою «Як є страждання, то і є воскресіння», приурочена 70 річниці Львівського псевдособору 1946 року.
Очолив наукову конференцію о. Володимир Заболотний – протосинкел Бучацької Єпархії. Отець Володимир зазначив, що: «Без знання своєї історії, ми не можемо будувати своє майбутнє». І тому, нам важливо пам’ятати всі етапи життя нашої Церкви. В конференції окрім духовенства прийняла участь міська та районна влада.
Конференція розпочалася молитвою «Отче Наш», яка сьогодні була дуже особливою і урочистою та звернена до найпотаємніших куточків душі, яку доносив спів прекрасного народного аматорського церковного хору «Благовіст». Опісля було виконано ще кілька зворушливих пісень-молитов.
Присутні учасники першою мали можливість послухати доповідь отця - доктора Мирослава Думича в якій, він зосередив увагу на поясненні терміну «псевдособор». Далі присутні змогли чітко та доступно зрозуміти, чому Львівський псевдособор 1946 р. не мав жодної, як юридичної, так і канонічної сили. Отець-доповідач детально, майже поденно, розповів про історію переслідування нашої Церкви, про причини і передумови гонінь. «Собор може бути зібраний лише за участі єпископів, без єпископа будь-який собор не може вважатися дійсним. Наша ж церква вже на момент початку псевдособору була «обезголовлена». Весь єпископат УГКЦ, багато священиків, і не менше мирян вже були ув'язненні. То про який собор може йти мова? Так, там були «єпископи», проте це не були греко-католицькі архиєреї, то були «посланці» Московщини», - зазначив о. Мирослав.
«Ми не маємо права судити, але те, що відбулося, ми маємо знати, тому, що псевдособор був елементом гібридної війни проти української Церкви і українського народу», - підсумував о. Мирослав.
Після доповіді отця-доктора Мирослава слово надали п. Івану Вівату, який поіменно перерахував учасників Псевдособору, які представляли Тернопільську область. Багато, хто з слухачів, почув знайомі імена, адже пам'ятають ті сумні події. Були зачитані цікаві документальні джерела: архіви УПА, записки із особистих щоденників та спогади різних діячів.
По завершенні всіх доповідей та виступів розпочалася Хресна Дорога Нашого Спасителя і нашої Церкви, яка дозволила присутнім наочно пригадати всі етапи-стації, які привели до Христового Воскресіння і Воскресіння нашої Церкви.
«Як є страждання, то і є воскресіння...». Пережила страждання наша Церква, тепер прийшло Воскресіння. Ми впевнені і Україна, після теперішніх важких страждань, дочекається свого Воскресіння...
Прес-служба Бучацької Єпархії УГКЦ