4 березня 2016 року виповнилося 25 років служіння у пресвітерському сані отця Михайла Романюка – настоятеля катедрального Собору св. Володимира у Парижі, протосинкела Єпархії УГКЦ у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії.

З нагоди цього поважного ювілею у неділю, 6 березня, у Соборі св. Володимира відбулася урочиста архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Борис Ґудзяк – єпарх Паризький, у співслужінні владики Дмитра Григорака – єпарха Бучацького, Богдана Дзюраха – секретаря Синоду Єпископів УГКЦ, самого ювіляра та півтора десятка священиків та дияконів Паризької єпархії УГКЦ. Перед початком богослужіння до храму завітав монсеньйор Паскаль Ґольніч – генеральний вікарій Паризької римо-католицької архиєпархії, який зачитав Послання Кардинала Андре Вен-Труа – римо-католицького архиєпископа Парижу.

У літургійній гомілії по євангелію цієї мясопусної неділі владика Борис звернув увагу на те, що шлях до неба будується не через страх пекла, а через досвідчення Царства Божого вже тут на землі, пояснюючи, що переконатися у цьому досвідченні ми можемо тоді, коли голодних годуємо, спрагнених напоюємо, ув’язнених відвідуємо. Владика зауважив, що саме таким є досвід Царства у священичому служінні о. Михайла Романюка протягом двадцяти п’яти років, з яких вісімнадцять минуло в Парижі, і протягом якого були не лише благословення і освячення, але також і підтримка наших співвітчизників, котрі через різні обставини опинялися у Франції, часами без хліба і води.

Після Божественної Літургії владика Богдан Дзюрах зачитав Грамоту Блаженнішого Святослава, а о. Ігор Наконечний – делегат від греко-католицького духовенства Бенілюксу – Грамоту владики Бориса Ґудзяка. Від імені духовенства материнської для ювіляра Бучацької єпархії вітав владика Дмитро Григорак, від імені паризького греко-католицького духовенства – о. Володимир Нестеренко, від імені мирянства української громади Франції – п. Тарас Горішній, від імені дипломатичного корпусу – директор Культурно-інформаційного центру Посольства України у Франції п. Наталія Кочубей.

По завершенню літургії відбувся святковий концерт, спільно підготований учнями суботньої української школи та молодіжною спільнотою, який пречудових мистецьких формах спонукав присутніх задуматися над темою покликання до священства.

Отець Михайло Романюк, дякуючи за дар життя у священстві Богові, своїм покійним батькам, і всім, хто його супроводжував і супроводжує, зауважив, що джерелом сили для служіння та долання труднощів була молитва, яка допомагала будувати стосунки з Богом і ближніми, завдяки чому катедральна парафія в Парижі активно зростала та ставала все більш шанованою у церковних колах французької столиці.

На спільному частуванні після концерту присутні мали змогу багато спілкуватися на актуальні теми із життя УГКЦ, зокрема, про сумні 70-ті роковини її ліквідації на Львівському псевдособорі 1946 року, та про Гаванську декларацію 2016 року. Присутніх особливо зацікавили розповіді владик Богдана та Бориса про зустріч із Папою Франциском та різними високими ватиканськими достойниками під час тривання Постійного Синоду єпископів УГКЦ у Римі. Владики запевнили, що у Ватикані уважно слухали про страждання українського народу від російської агресії, про велику кількість внутрішньо переміщених в Україні осіб, що значно перевищує кількість біженців в Європі, а папа Франциск, який насправді добре розуміє події, котрі відбуваються в Україні,  у цьому контексті позитивно відгукнувся на дві їхні ініціативи: допомогти в організації загальноєвропейської гуманітарної допомоги страждаючим в Україні, та сприяти в швидкому завершенні беатифікаційного процесу митрополита Андрея Шептицького. Владика Богдан також висловив сподівання, що влітку Україну відвідає спеціальний посланець папи Кардинал П’єтро Паролін – Державний Секретар Ватикану.

P.S.: Отець Михайло народився 28 березня 1968 року на Тернопільщині. Семінарійну та богословську формацію здобував при Івано-Франківській єпархії та на Богословському факультеті ім. Кирила і Методія Університету Палацького в м. Оломоуц (Чехія). Після пресвітерського рукоположення, звершеного 4 березня 1991 року владикою Софроном Дмитерком – єпископом Івано-Франківським, душпастирював на південних теренах тодішньої Тернопільської єпархії (нині – Бучацька єпархія), багато співпрацюючи у служінні із о. Тарасом Сеньківим – нинішнім єпархом Стрийським. Весною 1998 року на запрошення владики Михайла Гринчишина – екзарха Паризького, о. Михайло Романюк прибув у Париж, і вже восени цього ж року обійняв уряд настоятеля Собору св. Володимира. Від листопада 2013 року Декретом владики Бориса Ґудзяка – новопризначеного єпарха Паризького, о. Михайло іменований протосинкелом Паризької єпархії УГКЦ.

www.ugcc.fr

Фоторепортаж можна переглянути тут