Ваше Блаженство,
Ваші Високопреосвященства,
Всечесні отці,
Шановна громадо,

Слава Ісусу Христу!

Велика честь бути сьогодні тут біля чудотворної ікони Зарваницької Матері Божої.

Я прийшов сюди як християнин до братів-християн і як українець до братів-українців.

Думаю про нас і думаю про нашу славну і непросту українську дорогу, якою йдемо до свого храму, дорогу до нашого спільного храму, нашого спільного і особистого для кожного.

Велика сила криється у нашій українській дорозі. Великі випробування пережив наш народ і великою є його могутність, бо вона походить від глибокої, чистої і світлої віри.

Серце бачить перед собою образ ченця, образ людини, яка тут, у Зарваниці була умиротворена надією на Божу Матір.

Наш світлий народ. Це - його великий образ.

Для нас Зарваниця - джерело і ріка. Як джерело вона проходить крізь товщ землі і часу, беручи своє начало з Київської Русі. І, як ріка, творить велике українське море любові до Божої матері, єднаючись з усіма головними місцями прощ в Україні, які є Богородичними.

Це - особливий зв'язок України зі своєю небесною покровителькою. Він визначає сутність і місію нашого народу.

Випробування, яких ми зазнали, був здатен винести лиш сильний народ. І водночас важкою правдою є те, що відповідальність за наші пережиття несемо виключно ми самі і самі відповідаємо перед власною долею за кожну допущену у всій многовіковій історії помилку, кривду, поміжбратню заздрість, нещирість і засліплення.

Нас порятовано не раз. Але нам належить зробити висновок: наша особиста духовна сила невід'ємна від єдиної сили національної.

На великій дорозі життя ми, народжені і пов'язані з цією землею, здатні на добру долю.

Але лиш тоді, коли усвідомимо себе великою, неподільною нацією - нерозміняною, нерозкупленою, тією, що з мудрістю приймає своє різноманіття, не творить ідолів і гідно несе відповідальність за себе.

Я вірю, що в цьому усвідомленні є велика сила очищення і прощення для кожного з нас. Про це очищення я прошу у своїй власній молитві тут, у Зарваниці.

Будьмо сильними і нелукавими у нашій вірі, у духові нашої рідної нації. Як молитва, це - велика передумова чуда захисту Божої матері для України і для нас.

«Патріотизм і дбання про добро своєї нації вважалися завжди за Богом дані обов'язки» - так казав Патріарх і Кардинал Йосип Сліпий, народжений на цій землі. 4 вересня ми будемо відзначати 25-ліття його світлої пам'яті.

Сьогодні з особливою шаною кажу про великий подвиг Української греко-католицької церкви, її ієрархів, священнослужителів і всіх вірних.

У найчорніші часи вона стала опорою нації і береже цю місію досі. Цього року ми будемо відзначати 20-ту річницю виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля як одного із актів-предтеч визволення всієї України.

І держава зобов'язана сказати і, безумовно, скаже правдиву оцінку репресій, яких зазнала УГКЦ разом з іншими українськими церквами.

Я кажу сьогодні слова глибокої поваги і вдячності Главі Української Греко-католицької церкви кардиналові Любомиру Гузару, який з великою вірою і мудрістю дбає про духовне здоров'я нашого народу і продовжує традиції Митрополита Андрея і Патріарха Йосипа Сліпого.

Я вітаю усіх прочан, які прийшли сьогодні до Зарваниці, і дякую цій землі і всій Західній Україні за те, що береже наш національний і соборний дух.

Зараз час віри в власні сили.

Україна стане сильною національною державою. В Україні постає Єдина Православна Помісна Церква. Україна об'єднується з Єдиною Європою. Істинно історичний процес.

Будьмо сильними. Будьмо нацією.

Прислухаймося до мудрих слів Вселенського Патріарха Варфоломія, які він сказав у  нашій столиці - Києві. «Ваша країна виділяється релігійними і світськими лідерами... Але найголовніше те, що ви завжди йшли за Христом - з вірою, благочестям і любов'ю».

Ці слова суголосні зі словами Великого поляка і Великого українця Великого Папи Івана Павла ІІ: «Хоч болять ще незагоєні жахливі рани, ... ти, український народе, з довір'ям дивись у своє майбутнє. Це час сприятливий! Це час надії та відваги!»

Перед нами істинно великий час.

Слухаймо власне серце. Будьмо з Богом. Вірмо в свої власні сили й своє власне призначення.

У цьому святому місці разом із вами молю Господа і Божу матір благословити Україну й весь Український народ, послати нам щастя, мир і благоденство.

Слава Ісусу Христу!

Слава Україні!