Поведінкою християнина - включати інших людей до своєї спільноти, а не виключати їх. Бо той, хто виключає інших, вважаючи себе кращим, провокує конфлікти та поділи, за що стане у вічності перед Божим судом.
Ця думка Папи Франциска була провідною у проповіді під час ранкової Святої Меси у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти» в четвер, 5 листопада 2015 р.
Коментуючи Послання святого апостола Павла до римлян, де автор закликав своїх адресатів не судити інших, не зневажати ближніх та не зачиняти перед ними двері своєї спільноти, не уподібнюватися до тих, які творять групки вибраних, Святіший Отець наголосив, що поведінка Ісуса Христа повністю протилежна: Він Своєю жертвою всіх включає, всіх об’єднує. Як знаємо з Євангелії, до Спасителя приходили різні люди, серед яких були великі грішники та ті, яких виключили із суспільного життя, відкинувши на узбіччя. Однак Ісус усіх їх включає до Своєї спільноти, жодного з них не відкидає, не замикає дверей перед жодною людиною. Через що фарисеї та книжники нарікали на Христа, мовляв, Він приятель грішників.
Проповідник наголосив, що поведінка фарисеїв і книжників відзначалася тим, що вони вважали себе досконалими, бо дотримувалися Закону. Їм здавалося, що машинальне дотримання правил давало їм право осуджувати тих, які цього не робили, які провинялися проти Мойсеєвого Закону. «Є дві дороги в житті: шлях виключення осіб із нашої спільноти і шлях включення», – наголосив Вселенський Архиєрей, додавши, що Христос навчає нас саме останнього: нікого не відкидати, ні перед ким не зачиняти дверей християнської спільноти, нікого не відсувати на узбіччя.
На переконання Святішого Отця, шлях включення не є легким, адже сьогодні часто зустрічаємось із поведінкою селективності. Саме тому Христос розповів дві притчі: про загублену вівцю та про загублену драхму. Як пастир, так і жінка, роблять усе, щоби віднайти загублене, і коли осягають бажаний результат, сповнюються великою радістю. Папа порівняв це віднайдення до включення, адже коли Господь віднаходить грішника, то включає його до спільноти Своїх учнів. Воно повністю протилежне до виключення, що відзначається поведінкою осуду та відкинення. «Бог усіх нас включив у спасіння, усіх! Це є початком. Ми з нашими слабостями, з нашими гріхами, нашими заздрощами завжди відзначаємось поведінкою виключення, яка, як я вже сказав, може призвести до воєн», – наголосив Єпископ Рима, пригадуючи, що Ісус шукає нас, щоби включити у Свою спільноту, у Свою родину.
На закінчення Папа, запрошуючи до молитви, заохотив усіх християн зробити принаймні ці малі кроки у справі включення: ніколи не судити, не осуджувати своїх ближніх, не відкидати їх, не зачиняти перед ними дверей своєї спільноти. Бо ж ми на це не маємо жодного права! Хто виключає інших, той одного дня постане перед Божим судом і даватиме звіт за своє життя та поведінку.