Редакція журналу «Наш Собор» вирішила поцікавитись, як правильно обирати людину, яка хоче стояти у керма нашої держави. Думку про це, для журналу «Наш Собор» висловив Архиєпископ-емерит УГКЦ, Блаженніший Любомир (Гузар). У розмові з Блаженнішим Любомиром ми дізнались, якими принципами потрібно керуватись при виборі гідного політика.
Слава Ісусу Христу! Ваше Блаженство, перш за все дякуємо, що виділили нам свій дорогоцінний час! Мабуть, не одна людина може позаздрити Вашій активності в соціальному житті. Знаємо, що попри поважний вік та проблеми з зором Ви все ж таки багато свого часу присвячуєте різним добрим справам для нашого народу. В чому секрет такої активності?
Кожен прожитий день є дуже важливим! Ми хочемо будувати Україну. Щоб її будувати – звичайно, потрібно працювати і залучати до цієї праці багатьох людей. Майбутнє нашого народу не є справою тільки влади, це є справа всього народу. До будівництва нашого майбутнього мусить ангажуватись весь народ. Потрібно усіх заохочувати до невтомної праці. Адже спільними силами можемо зробити багато добрих справ. Коли всі разом не будемо працювати, то відповідно і нічого не зробимо. Тому стараюсь бути серед всіх людей, адже для мене є дуже важливо, щоб разом з усіма творити добре майбутнє України і нашого народу.
Нещодавнов медійному просторі України з’явилась звістка про те, що Блаженніший Любомир очолив список моральних авторитетів України. Як Ви сприйняли цю звістку? Що сьогодні означає бути моральним авторитетом?
На мою думку, трошки перебільшили, що мене поставили перед Ліною Костенко. Адже це постать, яка довгі роки представляє найкращі традиції української літератури та духовності. Я був здивований, що мене поставили перед нею і мушу зізнатись, що мені навіть було до певної міри прикро та неприємно. Вважаю, що перші місця належать таким особам, як Ліна Костенко, адже такі люди в жорстокі часи терпіли і несли тягар відповідальності за добрі та правдиві вчинки для України.
Як повинна жити людина, щоб потрапити у такий список?
Людина набирає моральних якостей тоді, коли живе та керується духовними, правдивими та здоровими цінностями. В такий спосіб людина набирає морального авторитету. Потрібно пам’ятати, що ніхто не стає авторитетом сам від себе! Люди приймають когось, починають довіряти тоді, коли хтось говорить правду і сам живе нею. Такій людині народ хоче довіряти, таку людину хочуть слухати і за такою людиною хочуть слідувати.
У багатьох цитатах Вашого авторства мовиться: «Будьмо людьми!» Яка вона, добра людина?
Бути людиною означає бути тим, ким Бог мене сотворив! Це означає шанувати Божий дар, яким є гідність. Людина є чимсь дуже цінним, бо Господь Бог її сотворив. Людина – це Божий твір, якому Бог дав цю гідність. В одній молитві Божественної Літургії роздумуємо словами: «Господь Бог сотворив людину на свій образ і на свою подобу і різними дарами її прикрасив». Будучи свідомим того, що людина є твором Божим, вона повинна старатися пізнати себе та з відповідальністю ставитися до тієї гідності. Розпізнати Людину з великої букви можна по тому, як ми відходимо від неї: чуємося кращими, чуємося, що чимось збагатились, що щось доброго прийняли від такої людини.
Незабаром українці матимуть черговий екзамен – ще одні вибори. Чим ми повинні керуватись, обираючи добрих керманичів місцевих самоврядувань?
Пригадую перед виборами секрет певного чоловіка, якого він назвав «Три П». Що ж це означає? Отож, керуючись вибором політика – тої людини, яка стоятиме біля керма нашої держави, – ми повинні вважати, щоб у його житті були явно присутні три слова на літеру «П».
Перш за все, така людина має бути «Професійна», має бути обізнаною в політиці та історії. Депутатом має бути професійно приготовлена особа, адже це той, хто творить закони. Це є людина, яка вказує дорогу іншим. Це тягне за собою велику відповідальність, адже вказувати потрібно так, щоби будувати та розвивати. Але щоби це робити, треба добре розуміти, що політика – це спосіб помагати людям, щоб дати їм все, що належить, дати права та розвиток.
Друге «П» – це «Порядність». Вибирати людину потрібно порядну. То значить людину, яка є чесна, яка не старається бути при владі тільки задля власної вигоди, щоб примножити свої гроші та не дай Боже вкрасти у того, хто живе чесно. Порядна людина – це людина, яка виконує свій обов’язок чесно, яка старається принести користь іншим. Бо депутат є слугою народу, а значить має служити народу. Політик не повинен використовувати людей до своїх цілей та для своєї вигоди, а повинен служити людям для загального блага.
Третє «П» - «Патріот». БУТИ ПАТРІОТОМ – ЗНАЧИТЬ ЛЮБИТИ СВОЮ БАТЬКІВЩИНУ НЕ ТЕОРЕТИЧНО, А ПРАКТИЧНО. Часто чуємо, як хтось каже: «Люблю Україну до загину». І що з того? Адже пізніше не видно, щоб це проявлялось. Треба любити свій народ! Треба любити всіх людей, але природно є, коли любимо той народ, з якого походимо. Потрібно також пам’ятати, що правдивий патріот не погорджує іншими народами, всіх шанує та нікому не завдає кривди. Адже кожен народ є народом Божим і має такі самі права, як і всі! Подібно як у родині: природно, коли любимо свого тата чи маму більше за всіх, так само природно є, коли любимо більше свій народ. Патріот – це той, хто свій народ любить, готовий служити своєму народові, готовий за нього жертвувати навіть своє життя, якщо добро цього народу того вимагає.
Нещодавно на вулицях України з’явилось безліч реклам з різними обіцянками, які часто так і залишаються обіцянками. Чи потрібні нам такі обіцянки?
Це є реклама, а реклама служить тому, щоби звернути на щось увагу. Але розумна людина перевіряє, що на рекламі написано. Бо реклама завжди є дуже позитивною, а реальність часто буває іншою. Потрібно перевіряти інформацію, яка до нас надходить, перевіряти, чи в тої чи іншої людини присутні ці три «П», про які я говорив, адже цього не написано в рекламі, а навіть як і написано, то це потрібно перевіряти.
«Наш Собор» дякує Блаженнішому Любомиру за слова мудрості, які обов’язково донесемо до наших читачів. Просимо Ваше Блаженство про благословення для редакції журналу та для наших читачів.
Нехай Господь Бог благословить усіх Вас своєю благодаттю!
З Блаженнішим Любомиром розмовляв диякон Андрій Боднарук
Більше думок з цього приводу читайте в журналі «Наш Собор», шукайте журнал у крамницях Ваших храмів.