"... якщо Господь дав мені таку унікальну можливість бути тут, то відповідно Він мене запитає, чого я навчився і що зробив"

Інтерв’ю для семінарійного часопису «Христовий Виноградник» Тернопільської Вищої Духовної Семінарії ім. Патріарха Йосифа Сліпого з одним із делегатів VI сесії Патріаршого Собору УГКЦ «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», що проходив протягом 25-27 серпня 2015 року Божого у Івано-Франківську, о. Василем Германюком, адміністратором парафії УГКЦ Скали-Подільської, Бучацької єпархії.

Слава Ісусу Христу! Отче Василіє, знаю що Ви були учасником Собору УГКЦ! Хочемо у цьому інтерв’ю почути Ваші враження і переживання від почутого і побаченого. Найперше, чи це було для Вас несподіванкою брати участь у цьому Соборі, та й взагалі, як відбувається процес вибору учасників Собору?

"...отримавши поклик вести паству, мусів зробити все, щоб паства зростала і була доглянута"

Слава навіки! Кроки до можливості бути присутнім на такому важливому дійстві у історії нашої Церкви, дійстві, яке дозволяє стати одним з порадників втілення корисних змін у греко-католицькій спільноті, тривали відколи я прийшов на парафію. Адже отримавши поклик вести паству, мусів зробити все, щоб паства зростала і була доглянута. Стимулом була праця над поверненням довіри до УГКЦ людей, які не мали ані храму, ані достатньої кількості вірних, адже протягом першого місяця служіння нараховував у костелі, який зараз орендуємо у братів римо-католиків, лише до тридцяти вірян. Прийшлося дуже багато працювати, щоб дійти певних результатів і плодів. Господеві, напевне, та праця сподобалась, тому-що Всевишній покерував, щоб я з парафіянами представили тему живої парафії у вигляді презентації наших напрацювань на єпархіальному соборі Бучацької єпархії, який передував Соборові Партіаршого рівня. А відтак і був курією пропонований на розгляд Владики Кир Дмитра (Григорака) ЧСВВ, як кандидат у делегати від єпархіального священства і єпископ благословив.

Розкажіть, в загальному, про атмосферу, яка панувала на Соборі.

"Можливість підходити і спілкуватися одні з одними, особливо з єпископами, робило оту атмосферу духовно збагаченою, легкою і приємною"

Словами атмосферу не можливо передати… Собор зібрав біля двісті п’ятдесяти учасників з п’ятдесяти семи країн світу різних статусів і віку: мирян, монахів, священиків, представників єпархіальних курій, єпископів. Кожен мав якесь своє релігійне світобачення, свій певний досвід, виняткове мислення у рамках країни у якій проживає. Можливість підходити і спілкуватися одні з одними, особливо з єпископами, робило оту атмосферу духовно збагаченою, легкою і приємною. А присутність Блаженнішого Святослава, Глави Церкви, поряд зі своїми духовними дітьми у тих же самих рамках, як і всі учасники Собору, вселяло надзвичайну довіру до нього. Знаю, що дехто з мирян був вражений, не побачивши охоронців у Патріарха.

Який був у загальному сесійний розпорядок учасників Собору? Знаємо, що кожний член Собору був учасником якоїсь робочої групи і працював над розробленням соборових резолюцій. Опишіть, будь-ласка, які були робочі групи і до котрої належали Ви?

"Саме в групкових діалогах формувались тези, які згодом творили резолюції і були подані на Синод..."

Розпорядок був досить інтенсивний на роботу. Кожен день розпочинався з літургійної молитви у катедрі, згодом по сніданкові всі сходились до розкривання певних тем доповідачами, як тем, які будують церковну спільноту, а це: «Слово Боже і катехизація. Місійний дух», «Літургія і молитва. Сопричастя та єдність», «Служіння ближньому. Провід – управління дарами». Інший день – інша тема. Також щоденно були праці в групках у яких збирались різні люди подискутувати над тематикою дня і, щоб внести свої пропозиції для стратегії розвитку УГКЦ. Саме в групкових діалогах формувались тези, які згодом творили резолюції і були подані на Синод, як законодавчий орган Церкви. Під вечір усі молились вечірні Богослужіння, а по вечері збирались на тематичні зустрічі, щоб мати краще уявлення про сучасну роботу нашої релігійної спільноти і її потреби для розвитку.

Щодо робочих груп, то їх було досить багато, щоб сама групка вмістила таку кількість учасників, яка б дозволила висловитись усім. Так як я вже описував вище, саме тема дня скеровувала на діалог і всі обговорювали те питання, яке приніс відповідний соборовий день. Я належав до однієї з робочих груп, яка так як і всі інші, складалась з єпископів, священиків в тому числі капеланів, монахів і мирян з різних країн, єпархій та екзархатів. Відповідно мав змогу почути про різноманітні досягнення наших церковних спільнот і взяти багато чого для своєї практики на майбутнє.

Розкажіть будь-ласка про якісь нові зустрічі, які Вас збудували і чогось навчили?

"...якщо Господь дав мені таку унікальну можливість бути тут, то відповідно Він мене запитає, чого я навчився і що зробив"

Справді, такий Собор – це суцільна зустріч. Їдучи в автобусах від готелю до катедри і назад, сідаємо на місця кожного разу з іншою особою, дехто мав нагоду з Блаженнішим, спілкуємось, ділимось настроями і якимись цікавими випадками у справі духовного життя… сідаємо до столу, відповідно щоразу з новими людьми і знову ж таки, спілкуємось… йдучи на засідання чи групку, також ведемо діалоги. Та й багато інших нагод зустрічей в комплексі дають наснагу творити, адже, думаю собі, якщо Господь дав мені таку унікальну можливість бути тут, то відповідно Він мене запитає, чого я навчився і що зробив. З однієї сторони бути делегатом є ознакою доброї праці на парафії, а з іншої – знаком, що потрібно тепер зробити ще більше, як каже євангеліст Лука: «Кому більше дано, з того більше і спитається» (Лк 12, 48). Навчився багато і отримав заохоту від Святого Духа, адже накинув декілька варіантів праці на парафії, які вже почав втілювати на прославу Божу.

Що Ви саме запропонували комісії для обговорення і чому?

"...у своїй маленькій практиці побачив чого потребують християни сучасної епохи"

Особисто я брав активну участь у формулюванні тез для резолюцій, ось наприклад, вказав на те, що варто катехизувати чи навіть проповідувати з допомогою новітніх методів, інтерактивних методів, щоб віряни могли не лише чути, а й бачити те, на що хоче вказати Святий Дух. Згодом ця моя думка, і, напевно, не лише моя, була сформульована і прийнята як соборову резолюцію фразою: «Подбати, щоб катехизація була актуальною, відповідала викликам часу та була подана у практичний спосіб». Долучався і до інших ідей, таких як потребу роз’яснювали зміст Божественної Літургії, максимально розповсюджувати результати доброї роботи Церкви у пресі та інші. А робив це тому, що у своїй маленькій практиці побачив чого потребують християни сучасної епохи.

Від кого чи від чого залежить щоб цей Собор не був просто черговим з’їздом, а був тим справжнім поштовхом для оживлення наших парафій?

"...вартує не лише говорити про це, а й якось матеріалізувати і публікувати можливості творення живої парафії..."

Думаю, що плідність оживлення наших парафій через даний з’їзд залежить найперше від поширення даної інформації, в ракурсі «Церква дбає». Вартує створювати і поширювати багато коротких відеороликів про живі парафії, показувати приклади для наслідування, вартує не лише говорити про це, а й якось матеріалізувати і публікувати можливості творення живої парафії у призмі рішень Патріаршого Собору. Наприклад, дуже заохочує до активної праці нове відео від «Живе телебачення» під назвою «Обличчя живої Церкви» у якому розповідається, устами Глави УГКЦ, про основні напрямки стратегії розвитку Греко-Католицької Церкви у тринадцяти епізодах, які розповідають про життя парафіяльних громад з різних куточків України і запалюють бути у праці такими ж. До речі, я придбав диски з такими відеоматеріалами і саме цей фільм продемонстував опісля недільної Служби Божої на своїй парафії у Скалі-Подільській.

Назвіть будь-ласка 3 пропозиції, що особливо Вас вразили і ви плануєте їх втілити у Вашій парафії.

"...хотів би зайнятись розвитком теми екології, навчаючи вірних, особливо діточок, не смітити і шанувати Господом створений світ; прибирати за собою, відпочиваючи на природі"

Якщо обмежитись трьома пропозиціями, я тоді вкажу на ті, які особисто я, з надією на Бога, зможу зреалізувати найближчим часом:

1. «Видати у формі рекомендацій приписи щодо поведінки вірних під час Божественної Літургії та інших богослужінь; пояснювати вірним, як плекати благочестя у поведінці, одязі та поставі в храмі».

Щоб втілити зміст цього резолюційного пункту у життя мені повіреної спільноти, я вже замовив кілька сотень брошурок «Як поводитися у храмі», які роздаватиму всім своїм парафіянам і акцентуватиму на цьому під час проповідей і катехизацій.

2. «Проводити різні парафіяльні заходи (спільна гостина, майстер-класи, заняття спортом, екологічні акції) та інформувати один одного про потреби та взаємну допомогу».

Особливо, дивлячись на цей пункт, хотів би зайнятись розвитком теми екології, навчаючи вірних, особливо діточок, не смітити і шанувати Господом створений світ; прибирати за собою, відпочиваючи на природі. Відповідно роздумувати над творенням різноманітних конкурсів, які б відкривали таланти і бажання бути Божою дитиною у Божому світі – цим звернути увагу на певні проблеми і їхнє вирішення з допомогою парафіян.

3. «Доручити священнослужителям у проповідях та катехитичних науках роз’яснювати мирянам зміст і значення богослужінь», – а цей пункт вже був прийнятий на Синоді.

Маю бажання реалізувати цей пункт таким чином: принагідно, запросити семінариста, щоб він допоміг інтерактивним способом, в часі того чи іншого Богослужіння, добре обдуманим способом, з благословення владики, дарувати розуміння богослужбових дій і слів присутнім у храмі парафіянам із зняттям відео та розміщенням його на парафіяльному сайті для загальної духовної користі всіх бажаючих.

Щоб Ви хотіли додати до вище сказаного…

"...саме Бог, є творцем і власником усього що маємо"

Я, отримавши від Вас, Тарасе, пропозицію дати інтерв’ю, яке стосуватиметься теми VI сесії Патріаршого Собору УГКЦ «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», подумав, що Святий Дух справді діє як хоче і діє так як діяв Ісус, кличучи учнів кого Сам хотів, також про це сказав Блаженніший на початку з’їзду: «Господь скликав з усієї Вселенної всіх Вас на цей Собор. Він покликав того, кого Сам хотів...». Я зрозумів, що це інтерв’ю є одним з методів поширення усього того, про що кликав цей Собор, а в основному, щоб заохотити всіх, які читатимуть цей матеріал, як священнослужителів, монахів так і мирян, знайти себе у вирі певної духовної праці, що допоможе прославляти Господа на Його ЖИВИХ ПАРАФІЯХ, згадуючи те, що саме Бог, є творцем і власником усього що маємо.

Дякую!

Тарас Пастушенко
заступник головного редактора семінарійного часопису «Христовий Виноградник»