«Незважаючи на численні труднощі, які сьогодні засмучують наші сім’ї в усьому світі, не забуваймо, прошу вас: родини не є проблемою, вони, насамперед – слушна можливість», – закликав Папа Франциск під час зустрічі з кубинськими родинами, яка була останньою подією його Апостольських відвідин Куби. Він зазначив, що саме вдома, в родині ми вчимося солідарності, братерства, цінувати життя та інших чеснот, як також прощення та бути самим собою.
На початку зустрічі Святіший Отець пригадав, що Євангелія від Івана подає, як першу публічну подію за участю Ісуса, весілля у Кані Галилейській. Він зазначив, що весілля – це особливий момент в житті багатьох людей. Для батьків, дідусів та бабусь – це нагода «зібрати плоди засіву», втішаючись огляданням свого потомства, яке виросло і створює власну родину. Це нагода в одну мить побачити, «що все, за що вони боролися, було вартим цього». Причиною радості для молодих є передсмак майбутнього, яке починається, «все має смак новизни, надії». «На весіллі, – додав Наступник святого Петра, – завжди зустрічаються минуле, яке успадковуємо, та майбутнє, яке нас чекає».
А Ісус, розпочавши Свою прилюдну діяльність з весілля, включається, за словами Папи, в «цю історію засіву та жнив, мрій та пошуків, зусиль і зобов’язань». Він також постійно перебуває у лоні наших родин. Але слід також звернути увагу на поведінку Ісуса під час трапези. Він гостював у різних домах, що було «упривілейованою нагодою знайомити інших з Божим задумом». Він відвідував домівки друзів, але також фарисеїв та явних грішників, спонукуючи їх до навернення.
«Ісус обирає ці моменти, аби показувати нам Божу любов, обирає ці місця, щоб входити до наших домівок і допомагати нам відкривати живого й дієвого Божого Духа і наших щоденних речах», – вів далі Святіший Отець, зазначаючи, що вдома ми вчимося різних чеснот, необхідних для життя в спільноті, цінувати життя, як благословення, зазнаємо прощення та постійно заохочувані прощати.
«Вдома немає місця для масок, ми є тим, ким є, і тим або іншим способом, заохочувані дбати про добро інших людей», – додав він, зазначаючи, що саме через це християнська спільнота називає родину «домашньою церквою», адже в саме в родинному теплі «віра пронизує кожен кутик» дому та «будує спільноту».
У світлі цього Глава Католицької Церкви з гіркотою відзначив, що в багатьох сучасних культурах поволі зникають ці простори родинності, існує тенденція відокремлюватися, залишатися ізольованим, «бракує спільних моментів, нагод побути разом в родині». Тоді людина стає нетерпеливою, не вміє ні подякувати, ні вибачитися, ні попросити дозволу, тому що «домівка стає порожньою», позбавленою «стосунків, контактів, зустрічей…».
«Без родини, без домашнього тепла, життя стає порожнім», – зауважив Святіший Отець, вказавши на те, що сім’я допомагає нам вберегтися від двох актуальних сьогодні явищ, якими є роздробленість та уніфікація. В обох випадках особи «перемінюються в відокремлених індивідів», якими легко маніпулювати, а «поділені, розбити чи дуже уніфіковані суспільства є наслідком розбиття родинних зв’язків, через що втрачаємо стосунки, які творять з нас осіб, які вчать нас бути особистостями», в той час, як родина «є школою людяності, яка навчає нас брати до серця потреби інших людей, бути уважними до життя інших».
«Не зважаючи на численні труднощі, які сьогодні засмучують наші родини в усьому світі, будь-ласка, не забуваймо про те, що сім’ї не є проблемою, вони, насамперед, – сприятлива нагода. Слушне середовище, про яке ми повинні дбати, захищати і супроводжувати», – закликав Папа, додаючи, що відповідь на запитання про те, який світ ми хочемо залишити потомкам, наступна: хочемо залишити світ з родинами. «Очевидно, – додав він, – не існує досконалої сім’ї, не існує досконалих наречених, ні досконалих батьків, ані дітей, але це не стає на заваді тому, щоб вони були відповіддю на завтрашній день».
Підсумовуючи, Святіший Отець зауважив, що не хотів би завершувати цю зустріч без згадки про Пресвяту Євхаристію, адже слід звернути увагу на те, що Ісус обрав місцем установлення спомину про Себе вечерю, «обрав простором Своєї присутності серед нас конкретний момент родинного життя», для всіх зрозумілий.
«Пресвята Євхаристія – це спільна вечеря Ісусової родини, яка від одного до другого кінця землі збирається для того, щоби слухати Його слово та живитися Його тілом. Ісус – це Хліб Життя для наших сімей, Він бажає завжди бути присутнім, живлячи нас Своєю любов’ю, підтримуючи Своєю вірою, допомагаючи нам прямувати вперед Своєю надією», – сказав Папа, закликавши кубинські сім’ї молитися за добрі плоди Всесвітньої зустрічі сімей у Філадельфії та ватиканського Синоду Єпископів про сім’ю.