Владика Дмитро (Григорак) разом із курією Бучацької єпархії УГКЦ, духовенством та вірними вітають новопоставленого Владику Теодора (Мартинюка) із єпископською хиротонією та призначенням єпископом-помічником Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії.

На многії і Богом Благословеннії Літа Преосвященніший Владико!

Прес-служба Бучацької єпархії УГКЦ

Вперше унікальна історична подія відбулася у всесвітньовідомому Марійському духовному центрі «Зарваниця», де 21-22 травня звершено хіротонію єпископа-помічника Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ Теодора Мартинюка.

Головним його святителем став Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук, а співсвятителями – високопреосвященний владика Василій Семенюк, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський, та владика Венедикт Алексійчук, єпископ-помічник Львівський.

21 травня, на свято Вознесіння Господнього, під час Вечірні, відбувся Чин архиєрейського найменування, яким розпочалися літургічні відправи, пов’язані з хіротонією ієромонаха Теодора Мартинюка. Під час цього Чину новойменований владика на Євангелії склав присяги на вірність Вселенському Архиєреєві та Главі УГКЦ.

А наступного дня, 22 травня, на свято перенесення мощей святого Миколая, архиєпископа Мирлікійського до Марійського духовного центру «Зарваниця» зійшлася чимала святочна громада вірних, котрі бажали стати свідками знаменної церковної події - поставлення нового ієрарха.

В Архиєрейській Літургії, окрім Глави УГКЦ, митрополитів та єпископів УГКЦ та РКЦ, взяли також участь і настоятелі монаших чинів та згромаджень, ієромонахи, протоієреї та ієреї, монашество, семінаристи, представники обласної та міської влади, керівники церковних та громадських організацій, родина владики Теодора, та гості з багатьох європейських країн, котрі були друзями у роки навчання, викладачами, духовними наставниками.

Рукоположення відбувалося у першій частині Божественної Літургії, під час якої новопоставлюваний архиєрей Теодор тричі публічно склав визнання своєї віри. Після цього відбувся Чин хіротонії, на завершення якого нововисвяченого єпископа одягли в архиєрейські ризи. Тоді Блаженніший Святослав вручив владиці Теодору архиєрейський жезл – символ його влади. Величне літургічне дійство, котре включало потрійний обхід навколо престолу, коліноприклоніння з покладанням рук, глибокі за змістом молитви та благоговійний спів, завершилося тим, що вже перед читанням Євангелія нововисвячений владика Теодор зайняв місце поміж новими співбратами — єпископами.

Після Євангелія, до усіх присутніх звернувся Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Він, зокрема, сказав: «У євангелії від Луки ми бачимо Ісуса Христа, котрий стоїть серед численного люду і кожен хоче до Нього доторкнутися, тому що сила, яка оздоровляє, гоїть рани, просвічує розум і серця виходить від Спасителя.

Псалмопівець натхненно говорить: Господь силу своєму народові дасть, Господь – твердиня помазаника свого. Ці слова влучно описують постать святого Миколая, перенесення мощей якого вшановуємо. Святий Миколай – взірець досконалого єпископа. Сьогодні його мощі є джерелом сили для людей і Церкви.

Господь наставляє силою Святого Духа єпископів, щоб зробити народ сильним. Єпископ покликаний управляти та освячувати Божий люд. Сьогодні вперше в Зарваниці, переживаючи подію хіротонії, мусимо збагнути, що через силу служіння нового владики Господь хоче оздоровляти, навчати словом істини. Господь хоче, аби кожен з нас мав доступ до тієї сили.

Владика Теодор на своєму гербі написав девіз «Боже допоможи мені». Сьогодні вас Господь сповняє своїм духом. Його сила сьогодні спочила на вас. Тому тішиться Церква і народ, тому що єпископська хіротонія є знаком присутності Бога між нами. Сьогодні поручаємо вас під особливу опіку Пресвятої Богородиці, яка тут у Зарваницькій іконі є джерелом благодатей. Нехай Вона вчинить з вас нового, доброго, теплого Миколая нашої Церкви. Пресвята Богородице молися за нас і весь український народ».

Під кінець Архиєрейської Літургії новопоставленого єпископа-помічника Тернопільсько-Зборівського від імені Святішого Отця Франциска, Апостольського Нунція в Україні Томаса Едварда Галіксона привітав монсеньйор Петро Тарнавський: «Сьогодні ви приєднані до грона апостолів, Ви – Теодор – «Божий дар», тому у цей знаменний для вас день випрошуємо у Господа для вас щедрих дарів на нелегку працю».

Глава УГКЦ Блаженіший Святослав подякував архиєпископу та митрополиту Тернопільсько-Зборівському Василію Семенюку: «Сьогодні ми радіємо разом з владикою Василієм, адже йому насправді потрібна допомога. Дякуємо що ви так безкорисливо жертвуєте собою і турбуєтеся про паству. Іменем владики на Хмельниччині називають архитектурні проекти. Навіть я, Глава Церкви, почуваюся біля владики Василія, любленим. На підсилення духа вашої ревності Господь посилає Вам помічника.

А до владики Теодора сказав: "Владико Теодоре, ви світіться силою благодатей. Я бажаю вам бути сильним помічником для сильного владики».

На завершення, зі словами подяки, до усіх присутніх звернувся новий ієрарх УГКЦ преосвященний Теодор Мартинюк. Його слова були сповнені справжнього Божого духу, любові і духовної зрілості. Особливо зворушливим для усіх присутніх стало його подячне слово до присутнього на Літургії батька, світлої пам’яті мами, брата, рідних, усіх кого Господь посилав на дорозі його життя та служіння.

«Кожен з нас приходить на світ, аби виконати Божий план. Тому у цей важливий і відповідальний для мене день складаю подяку блаженнішому Святославу, який у найважливіших моментах мого життя вказував на Божі знаки. Хіротонію сприймаю як сповнення Божої волі.

Господь посилає мене до Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, щоб я збагатився вірою і побожністю, прошу прийняти мене під святительську руку, а я чим зможу допомагатиму духовенству та вірним Тернопільсько-Зборівської архиєпархії.

Не уявляю свого життя без духовного фундаменту, який заклали мені батьки. Саме їм завдячую, що привели до зрілості прийняття чернецтва. Вирішальну роль у цьому рішення було спілкування з ісповідником віри монахом-студитом Порфирієм, від якого пізнав красу монашого життя. І сьогодні найбільшим моїм переживанням є те, що мушу залишити монастир. Прийнявши єпископський сан, внутрішньо залишаюся монахом, аби, якщо буде на те Господня воля, на старості повернутися до монастиря».

Звертаючись до духовенства Тернопільсько-Зборівської митрополії владика Теодор зазначив: «Господь посилає мене до вас, щоб бути вашим співбратом».

На закінчення свого подячного слова новопоставлений владика звернувся до Пресвятої Богородиці з проханням, аби його служіння відбувалося під Її материнським покровом і заступництвом.

Велична духовна подія закінчилася молитвою за Україну.

Після архиєрейського рукоположення преосвященний Теодор Мартиняк виконуватиме обов’язки єпископа-помічника Тернопільсько-Зборівської архиєпархії. Зі слів преосвященного Теодора: «Термін єпископ-помічник говорить сам за себе: головним завданням є допомога єпархіальному єпископу, який очолює архиєпархію, митрополію. Тобто, у всьому, що потрібно, митрополит Василій буде давати мені доручення. Другим завданням єпископа-помічника є виконання тих планів, зокрема душпастирських, які кожна єпархія має напрацьовані протягом багатьох років. Насамперед бачу моє завдання у тому, щоб влитися до лав духовенства Тернопільсько-Зборівської архиєпархії і бути співбратом, його членом. І третє завдання - те, що ціла наша Церква поставила у своїй стратегії розвитку»

12 березня 2015 року, у Ватикані повідомлено про те, що Святіший отець Франциск надав свою згоду на канонічне обрання синодом єпископів УГКЦ о. Теодора Мартинюка, ігумена Святоуспенської Унівської Лаври, єпископом-помічником Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, надаючи йому титулярний осідок Мопти. Владика-номінат Теодор (Тарас) Мартинюк, народився 1 лютого 1974 р. в Яремче на Івано-Франківщині. Після навчання у Кременецькому Педагогічному Інституті, 1993 року вступив до Монастиря Отців Студитів в Уневі. Філософсько-богословський вишкіл здобував у Люблінському Католицькому Університеті в Польщі, а після прийняття 1997 року Малої Схими, 20 січня 2000 року отримав єрейські свячення.

Від 2001д о 2005 року о. Теодор виконував різні служіння в Унівській Лаврі та в монастирі Святого Михаїла у Львові. Протягом наступних п’яти років навчався у Римі, захистивши 2010 року докторат з канонічного права у Папському Східному Інституті. Того ж року обраний Ігуменом Унівської Лаври.

Владика Теодор, крім рідної української мови, володіє також російською, польською, італійською та французькою мовами. Від 2011 року викладає канонічне право у Папському Східному Інституті.

За матералами веб-сторінки Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії

{youtube}HJX2Qu151bc{/youtube}