17-19 жовтня 2014 року у монастирі св. Йосифа ЧСВВ смт. Брюховичі на Львівщині відбувся семінар для християнських родин «Активне батьківство».
Метою семінару було формування активної позиції батьків у суспільстві. Якщо хочемо якісно змінити цей світ, потрібно починати з сім’ї, - виховання дітей. Ми маємо час на працю, на домашні справи, на розваги і відпочинок (телевізор, інтернет…), але не приділяємо достатньо часу вихованню власних дітей, переклавши цей обов’язок на школу, державу, а в доброму випадку - дідусів і бабусь. І не хочемо задуматись, що наші справи на роботі буде виконувати хтось і після нас: краще, гірше, чи так як ми, а от виховувати наших дітей окрім нас - ніхто не буде… Діти дуже швидко виростають, і ставши дорослими вже не хочуть до нас прислухатись, а ми втрачаємо взаєморозуміння з ними. Саме ця болюча проблема сьогодення підіймалась на семінарі. Організували семінар сестра Христофора Буштин та Оксана Кочерган – мати дев’яти дітей. Доповідачами були: Віра і Зеновій Кузимків – лідери всеукраїнського руху «Подружні зустрічі», о. Іван Чичерський – духівник руху «Подружні зустрічі», о. Тарас Фітьо – голова комісії Родини Львівської Архієпархії, Максим Бондаренко – сімейний консультант, координатор осередку відповідального батьківства у Львівській Архієпархії, Богдан Трояновський – видавець, психолог, Мар’яна Миколайчук – кандидат психологічних наук, викладач-психолог, д-р Оксана Винницька – почесний консул Канади в Україні, Голова світової координаційної виховно-освітньої Ради при СКУ.
Доповіді лекторів були надзвичайно цікаві і пізнавальні. Вони дозволили крізь призму Божих заповідей та любові побачити просту істину: найкраще виховання наших дітей, це – самовиховання батьків. Іншими словами, - не журіться, що діти вас не слухають, краще переймайтеся, - що вони постійно за вами спостерігають і будуть робити саме так, як робите ви, а не так - як ви їм наказуєте. Також – не можливо бути доброю мамою, якщо ти не є доброю дочкою і точно так само – не можливо бути добрим батьком, якщо ти не є добрим сином. І коли чоловік дозволяє собі кричати на дружину, або ж дружина дозволяє собі не поважати чоловіка, тоді будьте певні, що ваші діти будуть без жодного докору сумління кричати на маму і перестануть поважати батька, а це - дуже сумно… Звідси випливає, що неслухняні діти не тому, що не хочуть слухатись, а тому що наслідують батьків під копірку. Ми часто легковажимо собі з того, яку велику відповідальність на нас покладено, Бог сказав до подружжя: « Ви – Боги, мав би Я колисати дітей своїх, а доручаю вам колисати їх у колисках ваших!» Наші діти є нашим найціннішим скарбом і його треба тендітно оберігати і, ні в якому разі, не зіпсувати тому, що прийде час і треба буде скласти звіт,- що ми зробили із своїм скарбом?!...
Виходить, виховувати дітей - дуже складно, але Господь «знає з чого ми зліплені, він пам’ятає, що ми – порох. Чоловік бо – дні його, немов билина: квітне, мов квітка в полі. Потягне над ним вітер, і його немає, і місце, де він був його не впізнаєш більше. Милість же Господня від віку і до віку над тими, що його бояться; і справедливість його над дітьми дітей тих, що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати…» Пс. 103(14-17) Іншими словами - я можу все в тому хто все може, адже милість Господня небес сягає!
Хочеться висловити щирі слова подяки організаторам цієї зустрічі і побажати їм натхнення з Божою допомогою організовувати ще такі семінари.
Тетяна Андрухів
