2 березня 2008 року у Києві відбувалося святкування 75-ліття Блаженнішого Патріарха кардинала Любомира Гузара. Крім того, у цей день Главу УГКЦ вітали також з 50-літтям священства, оскільки 30 березня 1958 року у Стемфорді (США) він отримав ієрейські свячення. Цей день став, направду, днем Блаженнішого, а разом з тим і днем УГКЦ, оскільки ця подія набрала статус церковно-державного рівня та значення. Гловною подією цього святкування була подячна Архиєрейська Божественна Літургія, яку було відслужено у храмі Святого Василія Великого. Її, у співслужінні з Преосвященним Архиєпископом Іваном Юрковичем, Апостольським Нунцієм в Україні, Високопреосвященним Владикою Ігорем (Возьняком), Архиєпископом Львівським, Високопреосвященним Владикою Мечиславом Мокшицьким, Архиєпископом-коад'ютором Львівської архидієцезії (РКЦ в Україні), іншими Преосвященними Владиками Греко- і Римо-Католицької Церков, численними священиками (на ювілей були запрошені усі декани УГКЦ з України), відслужив Блаженніший Любомир. Бучацька єпархія була представлена Апостольським Адміністратором о. Дмитром Григораком ЧСВВ, а також усіма деканами єпархії.

 

Владика Діонісій Ляхович виголосив проповідь на тему ювілеїв та любові до ближніх де кожен християнин повинен стати опорою для свого ближнього, іти йому на зустріч: "Ми слухали Євангеліє, що треба йти на зустріч потребуючим. А життя Блаженнішого – це постійна мандрівка на зустріч іншим. Я не маю на увазі його часті подорожі до різних країн. Це радше мандрівка на зустріч людям, а здатність спілкуватись з різними категоріями людей. Також владика Діонісій назвав Блаженнішого Любомира людиною віри, яка живе вірою, живе заради віри та, керуючи УГКЦ, веде її шляхом віри.

Після Божественної Літургії Апостольський Нунцій Іван Юркевич зачитав щиросердечне привітання з нагоди ювілею від імені Святішого Отця Бенедикта XVI, Владика Ігор Возьняк привітав Блаженнішого від імені всіх співбратів у єпископстві –, а від імені римо-католицьких єпископів – Владика Станіслав Широкорадюк. Того дня у храмі також молилися Голова Верховної Ради України та члени Кабінету Міністрів України.
Завершилася подячна Літургія величавим Многоліттям, яке щиро лунало з кожного серця там присутніх.
Після завершення Літургії, дорогий наш ювіляр у своїй коротенькій подяці сказав, що сьогодні для нього цей день є днем подяки Господеві, за все його життя та все що він зробив: "Сьогодні я хочу з повним переконанням заявити, що все добро, яке в житті я одержав і все добро, яке я міг зробити – є даром Божим".

Другою частиною ювілейних святкувань, був святковий вечір в Національній опері України імені Т.Г. Шевченка. Почесними гостями Патріарха УГКЦ у цей вечір були Президент України Віктор Ющенко і п. Катерина Ющенко, Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк, та керівники деяких міністерств та відомств, народні депутати, посли іноземних держав, члени Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, єпископи УГКЦ та РКЦ в Україні, численні священики, монахи та монахині, молодь, парафіяни київських громад УГКЦ.

Президент України Віктор Ющенко у своєму зверненні до Глави УГКЦ зауважив що доля нашої Церкви як і доля нашої неньки України є досить схожими, оскільки і церква, і українська держава були знищеними та сплюндрованими тоталітарним режимом. Президент України зазначив, що "Ваше подвижництво, апостольська ревність, пасторська мудрість і теплота заслужили глибоку шану не лише наших співвітчизників, але й усієї Христової церкви".Тому глава нашої держави, бажаючи, Блаженнішому Любомиру міцного здоров’я, щасливого довголіття та божої Благодаті на многії літа, також подякував, не тільки, як духовному Батькові та провідникові вірних УГКЦ, але й як державному діячеві, який протягом свого життя дбав про духовність українського народу та його державну цілісність.

Також Президент України за визначний особистий внесок у духовне відродження українського народу, багатолітню церковну діяльність вручив Главі УГКЦ орден князя Ярослава Мудрого III ступеня.

Далі за програмою вечора гості слухали кантату-симфонію Станіслава Людкевича "Кавказ" на вірші однойменної поеми Тараса Шевченка, яку виконували Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України та Національна заслужена академічна хорова капела України "Думка".

Завершився ювілейний вечір подячним словом Глави УГКЦ в якому Блаженніший Любомир, завважив, продовжуючи головну ідею цього дня, який є для ювіляра днем подяки Господеві за всі Його Благодаті, що це подячне слово яким він хоче подякувати всім людям які причинилися до цього свята, але не без Бога бо: ”Без Бога нічого доброго немає“.

Блаженніший Любомир поділив свою подяку на шість груп. Найперше він подякував Національній хоровій капелі України "Думка" та Національному академічному симфонічному оркестрові України; на другому місці кардинал Гузар подякував всім тим хто привітав його з цим ювілеєм; наступною групою котрій подякував Глава УГКЦ – був оргкомітет, завдяки якому стало можливим це свято; наступні подячні слова з вуст Блаженнішого линули до його батьків та родині, які дали йому життя, та дали змогу вирости у християнській вірі. А також ця подяка була направлена до учителів та вихователів, друзів, до всіх тих які якось спричинилися до підготовки його у гідному сповнюванні священичого покликання. На п’ятому місці пролунала подяка до ровесників Патріарха, але як він сам зазначив, в дуже широкому значенні, він подякував всім тим хто займає якийсь уряд і є будівником нашої держави. І шостою групою Блаженніший подякував молоді, на яку він покладає великі надії та сподівання. Оскільки саме молодь є спадкоємцем нашої держави та віри. Верховний Архипастир УГКЦ вибачився, що стан в якому передається наша держава для молоді, може є не такою, якою хотілося б, але це є можливе для молоді продовжити будувати нашу Україну з тою духовною силою, яка притаманна нашому народові, з духовною спадщиною якою є твір наших геніїв та його виконання як символ нашої духовної сили. Закінчив своє подячне слово Глава УГКЦ закінчив закликом до молоді: “Сміливо вперед! Вперед молода Україно!!! Вперед!”