Перше березня 2009 р. навіки стане нетлінною сторінкою національної історії не лише для села Заболотівка, що на Чортківщині, а й для всієї України, адже під гомін патріотичного співу й урочистого залпу уперше з майже трьохметрового постаменту глянув на своїх співвітчизників й однодумців утілений у граніт Роман Шухевич, у честь котрого звели пам’ятник – перший на Тернопільщині і третій в Україні. Ця важлива подія довела, що український народ свято шанує своїх героїв і, зводячи пам’ятники, творить минуле міцним фундаментом для майбутнього. Не зважаючи на фінансову й економічну кризу, історична пам’ять і духовність – все ж глибокі й незнищенні.
Не випадково погруддя постало серед пухнастих ялинок на території Заболотівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, адже за життя Шухевич любив підростаюче покоління, дбав за духовний, військово-патріотичний й фізичний розвиток молоді та й своїм особистим прикладом заслужив титул молодіжного кумира, ставши символом звитяжного й волелюбного молодого українця. Він активно займався різними видами спорту, поширював пластунський рух, а глибини душі годував музикою, будучи професійним музикантом. Молодечий запал у майбутньому ще більше буде передаватись місцевим школярам, адже Заболотівську школу хочуть назвати в честь Шухевича.
Головнокомандуючий УПА Роман Шухевич, котрому в 2007 р. присвоїли звання Героя України, відомий також під псевдами «Тарас Чупринка» та «Білий». За безцінні заслуги перед Україною й українських народом у боротьбі за їхню незалежність його було посмертно уславлено Золотим Хрестом. Два роки Роман Шухевич був вояком польської армії. З 1929 р. він став членом ОУН, а в 1946 йому присвоїли звання генерал-хорунжого УПА. Загинув головнокомандуючий у збройній сутичці із загоном МДБ. Як згадує колишній працівник органів держбезпеки, тіло Тараса Чупринки підпалили на лівому березі річки Збруч, навпроти Скали-Подільської. Це свідчить, що Роман Шухевич тісно пов’язаний з нашим краєм. Крім цього, із упівськими загонами протягом 1944-45 рр. він перебував у селах Чортківського району: в Улашківцях та Заболотівці. То й не випадково, що Заболотівка увіковічнила на своїй землі Національного Героя. Крім цього, в селі уцілів командний бункер, де Тарас Чупринка загонам давав розпорядження. У 2005 р. біля села Гуків Чемировецького району на Хмельниччині натрапили на ймовірні останки Шухевича. На знак пошани й історичної пам’яті незабаром тут з’явився хрест і меморіальна дошка. На Тернопільщині 2007 рік був офіційно проголошений роком Шухевича й УПА.
Відкриття у Заболотівці пам’ятного погруддя Головнокомандувача супроводжував і Чин освячення, який здійснили віце-декан Улашківського деканату о. Роман Гончарик, о. Ігор Лесюк, о. Теодозій Крецул та інші священики. У промові о. Романа Гончарила прозвучали слова, що зведення погруддя і його вшанування – «це наш християнський обов’язок».
Виступи духовенства, громадських та політичних діячів перемежовувались із мистецькою програмою. Добірку повстанських та патріотичних пісень представили ансамбль «Заграва» з Тернополя, творчий колектив Чортківського «Братства вояків УПА» та інші виконавці.
На урочистість прибули також делегації з різних частин України: представники політичних і громадських сил, воїни УПА та всі, для кого Роман Шухевич є взірцем істинного патріота і громадського діяча.
Сам же пам’ятник постав з ініціативи і за сприяння Чортківської районної організації КУН, її керівника Івана Вівата, сільського голови Михайла Фойдюка й багатьох інших меценатів та прихильників цієї справи особливої історичної ваги.
Скульптурний витвір пам’ятника здійснив Підгаєцький скульптор Богдан Дячук, взявши за свою високомистецьку роботу невелику плату, хоч сумарна вартість виготовлення і встановлення пам’ятника склала 55 тисяч гривень. Погруддя митець вирізьбив із чорного граніту габро, а постамент виконаний із червоного каменю. Група майстрів, яка допомагала скульптору, також взяла за свою роботу символічну суму.
Таким чином Заболотівка перегорнула чергову сторінку своєї історії, а загалом вона справді багата на події з руху Опору та діяльності УПА. На сільському кладовищі нині збереглася могила п’ятьох вояків. В лавах УПА воювало багато мешканців села; упівцям допомагали місцеві родини, які були за це жорстоко покарані сталінським режимом. Декількох активістів ОУН, осередок якої діяв у селі з 1930 року, енкаведисти спалили живцем. Виходець Заболотівки греко-католицький священик о. Антін Ричаківський був убитий більшовиками неподалік села Угринь у 1941 р. Відтепер пам’ятник Шухевича ще більше нагадуватиме про українське минуле.
Віталій Затильний