«Оживлення парафії і піднесення Церкви», – ключова тема на Соборі УГКЦ Польщі

alt

Протягом 2014 р. УГКЦ проводить єпархіальні собори на тему: «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Мета цих соборів – проаналізувати діяльність парафій, визначити, які чинники оновлюють духовне життя вірян в умовах сьогодення, вивчити проблеми, від яких залежить майбутнє УГКЦ. У таких зустрічах активну участь беруть священики, богопосвячені особи і делеговані миряни, котрі мають нагоду поспілкуватись та обмінятися досвідом своєї участі в парафіяльному житті. Проведення єпархіальних соборів – це також своєрідна підготовка до Патріаршого Собору на тему «живої» парафії. Його планують провести у 2015 р. в Івано-Франківську. В Бучацькій єпархії УГКЦ Собор тривав з 19 по 20 вересня у Чорткові і Бучачі.

Цікаво, що про «оживлення» парафій, про актуальні проблеми парафіяльного життя спілкуються не тільки в Україні, а й на українських поселеннях за кордоном. Так, у місті Перемишлі 2-4 жовтня відбувся ІІ Митрополичий Собор УГКЦ Польщі. Його гасло – загальновідоме: «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Невипадково центром зібрання став Перемишль, адже саме тут митрополичий осідок УГКЦ Польщі, саме тут пульсує активне громадське життя української діаспори, квітне українська духовність і культура. Перемишльсько-Варшавська митрополія була утворена Апостольською Столицею ще 24 травня 1996 р. і складається з Перемишльсько-Варшавської архиєпархії і Вроцлавсько-Гданської єпархії. Тому Собор у Перемишлі був спільний для двох єпархій. Станом на 2013 р. у цих двох єпархіях нараховувалося більше 33 тисяч вірян, 134 парафії, 68 священиків та єромонахів, 77 сестер-монахинь. Загалом, у «перемишльському» Соборі 2014 р. взяло участь 100 делегатів: греко-католицькі єрархи Польщі, України, Білорусі, священики, богопосвячені особи, семінаристи, миряни з різних куточків Польщі: від Перемишля і до Любліна, від Вроцлава і до Балтійського узбережжя, звідусюди, де тільки є греко-католицькі парафії. За перебігом Собору спостерігало більше 20-ти польських і українських журналістів з релігійних і світських ЗМІ, у тому числі і з Бучацької єпархії. Собор УГКЦ Польщі розпочався 2 жовтня Архиєрейською Святою Літургією у Катедральному соборі св. Івана Хрестителя. Богослужіння очолив Митрополит і Архиєпископ Перемишльсько-Варшавський Іван (Мартиняк). Після Святого Євангелія владика виголосив проповідь, у якій зосередив увагу на сутності парафії. «Кожна парафія – це повноцінна Церква, одна, свята, соборна й апостольська», – акцентував архиєрей. А Собор на тему «живої» парафії владика Іван назвав нічим іншим як «зібранням, щоб піднести нашу Церкву», адже, за словами митрополита, статистика щодо участі мирян у парафіяльному житті не вельми втішна: 70 % парафіян приходять і відходять. «Чи це «жива» парафія? Чи це зустріч з «живим» Христом?» – запитав владика Іван.

Після Святої Літургії відбулося офіційне відкриття Собору. Єрархи зачитали відповідні Декрети, а відтак були запрошені до слова. На початку Собору виступили архиєпископ Іван (Мартиняк), єпископ-ординарій Вроцлавсько-Гданський Володимир (Ющак), котрий зауважив, що Собор у Перемишлі відбувається в особливий рік, коли відзначаємо 25-ліття виходу нашої Церкви з підпілля. Потім до присутніх звернувся єпископ Богдан (Дзюрах), Генеральний секретар Синоду Єпископів УГКЦ. Владика передав греко-католицькому духовенству Польщі і всій пастві вітання від Блаженнішого Святослава (Шевчука), подякував за допомогу родинам загиблих під час революції гідності й АТО, за лікування поранених українських вояків, говорив про потребу духовного захисту України від загарбника.

Безперечно, Собор у Перемишлі був нагодою обговорити важливі проблеми для всієї УГКЦ. Протягом пленарних засідань доповідачі представили такі теми: «Літургія і молитва», «Боже слово і катехеза», «Місійний вимір парафії», «Койнонія: будування парафіяльної спільноти», «Провід і управління парафією», «Дияконія: Caritas парафії». По-особливому акцентувалося на літургійних питаннях: перехід на григоріанський календар (за яким живе Римо-Католицька Церква), порушувалось питання мови (чи буде використовуватись польська мова поряд з українською у богослужіннях). Владика Володимир Ющак наголосив, що однією з актуальних проблем УГКЦ Польщі є також розпорошеність і великі відстані між парафіями, що ускладнює управління ними. Однак нині у парафіяльному житті багато є і позитивних змін та цікавих ініціатив. Так, на парафіях функціонують катехитичні школи, «Апостольство молитви», організовуються сарепти. Втім, чи не найвагомішими на «порядку денному» Собору були загальні питання: як нині поглибити віру в Бога, як «оживити» діяльність парафій, як зберегти свою національно-релігійну ідентичність. Йшлося і про те, якою мірою УГКЦ Польщі допомагає українським мігрантам, адже кількість вірян на парафіях збільшується останнім часом за рахунок біженців. Це передусім стосується агломерації Варшави та великих міст. Так, прес-секретар Собору і його делегат Христина Герасимів підкреслює, що саме від мотивації українських мігрантів залежить, наскільки тісно вони хочуть споріднитися з парафіяльною громадою. І хоч Церква для багатьох українських мігрантів стає частиною життя, все-таки нині бракує «механізму виходу» до переселенців з України. Це питання та інші були внесені у резолюцію Собору і чекатимуть свого вирішення.

Довідка

Перемишльсько-Варшавська митрополія була утворена Апостольською Столицею 24 травня 1996 р. і складається з Перемишльсько-Варшавської архиєпархії і Вроцлавсько-Гданської єпархії. Станом на 2013 р. у цих двох єпархіях нараховувалося більше 33 тисяч вірян, 134 парафії, 68 священиків та ієромонахів, 77 сестер-монахинь.

Матеріал і світлини: Віталій Затильний і Остап Ножак