Всесвітлішим і високопреподобним отцям, преподобним монахам і монахиням, дорогим братам і сестрам!

Він усунув болі смерті і воскрес
у третій день, і простелив шлях
усякій плоті воскресінням з мертвих.
(анафора Св. Василія Великого).

Христос Воскрес!

Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа – найважливіше свято для всіх християн, центральна подія нашої віри. Воскресіння – найпереконливіший доказ, що Господь Ісус – не лише правдива людина, але й правдивий Бог.

Подія воскресіння – поворотний момент в історії світу. Ми називаємо цю подію ще словом «Пасха». Пасха – від єврейського «песах» - означає перехід. Для єврейського народу – це перехід від єгипетської неволі на свободу, для християн – це Воскресіння Христове – перехід Ісуса Христа від смерті до життя. Його Пасха є запорукою нашої пасхи, нашого майбутнього воскресіння з мертвих в кінці віків, що стосується кожної людини. Пасха Христова дала початок Пасці всього людства: переходу від існування згідно законів гріха і смерті до нового життя в Христі. Ця Пасха веде до переміни всього світу у Господі і триватиме завжди. Ніхто і ніщо не спинить цю Пасху – цей перехід до справжнього життя, гідного людини, бо вона започаткована і ведена самим Богом і Господом нашим Ісусом Христом – Творцем і Спасителем світу. Всяке зло буде усунуте, а в кінці віків «знищений буде останній ворог – смерть» (І Кор. 15. 26). Смерть назавжди відступить від роду людського.

Перехід до нового життя стосується як людства загалом, так і кожного народу і кожної людини зокрема. Зрештою, життя християнина – це є пасха, постійний перехід від життя у грісі до життя у Христі. Це також відноситься і до кожної людської спільноти, а особливо – народу.

Цей перехід до нового життя відбувається у безнастанній боротьбі зі злом, яким  переповнене наше земне життя. Тому шлях до нашого особистого воскресіння з неволі гріха лежить через Хресну дорогу нашого життя. Без неї нема перемоги. Зло завжди буде протидіяти нашому руху до спасіння і тому в реальному житті наша особиста пасха відбувається на фоні безперестанної боротьби зі злом. Але не треба лякатись цієї боротьби, бо у воскреслому Христі, який невідлучно супроводжує нас, є та сила, яка перемагає всяке зло. «Тому, власне, що страждав і Сам був випробуваний, Він може допомогти тим, що проходять через пробу.» (Євр. 2.18). Щоб наша особиста пасха розпочалася, треба дати згоду Господеві діяти у своєму житті.

Шлях переходу до нового життя у Христі проходить також кожний народ, в тому числі і наш український. Нині наш народ переживає тривожний і важкий та винятково відповідальний і переломний період у своїй історії. Ще болять рани, завдані кривавим режимом, а вже розпочалася зовнішня агресія сусідньої держави. Ситуація погіршується наростаючою економічною кризою. А найстрашніше: деколи закрадається зневіра в нашій душі:  «Чи  можливо перемогти у цій боротьбі? Адже надто нерівні сили». Але не даймо ослабнути нашому духу – всяка перемога починається з перемоги духовної. І в будь-якій боротьбі перемагає той, хто сильніший духом. А за останні півроку в нашому народі відбулася і триває справжня «Революція духу». Тож не даймо пригаснути тому вогню в наших серцях, який розпалив Господь. Згадаймо давні і зовсім близькі часи нашої історії. Цьогорічний ювілей 25-річчя легалізації нашої Церкви нехай нагадає нам важкі часи комуністичного режиму, коли підстав для надії було незрівнянно менше, ніж сьогодні. А який яскравий доказ Божої присутності дав Майдан цієї зими, коли ми перемогли, надіючись лише на Бога і на власні сили! Дивлячись очима віри на ці події нашої історії, бачимо - Господь є з нами і веде наш народ. Нема нічого дивного в тому, що є важко. Зло ніколи добровільно не здає свої позиції, шлях до перемоги лежить через боротьбу, в якій можуть бути і страждання, і жертви. Але і наш Господь, щоб перемогти зло,  переніс зневаги, бичування, катування і страшну смерть на хресті. Але ж саме той час був Його зоряним часом, саме після Хресної дороги і смерті стало можливим Воскресіння! «… і що Мені казати? Спаси Мене, Отче, від цієї години? Адже на те ж Я і прийшов – на цю годину!» (Ів. 12. 27).

В цьому сенсі для України цей період є водночас і часом хресної дороги і часом нашої Пасхи. Тепер – час нашого очищення від всякого морального бруду; час виходу з ситуації рабського брутального потоптання людської гідності до справжньої свободи дітей Божих; час нашої переміни в новий Божий народ. Так, це болісний процес, як і кожна хресна дорога, як кожний перехід від старого до нового. Але це – наша Пасха! Це наша хресна дорога і наше воскресіння! Це зоряний час України! І ця наша Пасха, не дивлячись на всі зусилля і потуги сил темряви, завершиться перемогою, бо здійснює цей перехід до нового життя разом з нами наш Господь: «бо Пасха наша, Христос…» (І Кор. 5. 7). Це Він дає сили і йде разом з нами, несучи наші хрести. Але мусять бути наші плечі і наші руки, на яких би лежали ці хрести – знаряддя нашої перемоги! Мусить бути наше: «Так, Господи, нехай буде Твоя воля, а  не наша». Кожен з нас на своєму місці повинен чесно виконати свій обов’язок перед Богом і народом. В одній маленькій монастирській капличці, в далеких Альпах, на престолі є вишитий золотом напис: «Нічого без Тебе, нічого без нас».

Півроку тому Господь вклав у серця мільйонів українців непереборне прагнення до справжнього життя, гідного людини, і водночас дав огиду до брехні, насильства, зневаги людської гідності і всякої несправедливості. Це Він – наш Господь, усунув страх і вивів на майдани України мільйони людей. «Бо дано тобі не духа страху, а духа сили, любові та чистого розуму!» (2 Тим. 1.7). Прийшов час і Господь,  як колись до ізраїльського, сказав до українського народу: «Тепер розторощу його ярмо, яке тяжить на тобі, і розірву твої окови». (Наум. 1. 13). Господь завершив цю боротьбу за гідність перемогою. Завершив чистою жертвою героїв Небесної сотні, які до кінця казали у своєму сумлінні Богові «Так» і свідомо йшли вперед під кулі снайперів. Вони загинули, але перемогли. Подібно як Господь – смертю переміг смерть.

Головна перемога за нами. І не лякаймося, що зло не полишає спроб знищити наш народ. «Хай не тривожиться серце Ваше, і не страхається!» (Ів. 14. 27). Пам’ятаймо: «З нами Бог!» (Іс.8.10). Це Він розпочав діло виходу нашого народу з неволі зла і Він успішно довершить цю справу, бо це, в першу чергу, - Його діло, а потім – наше. «Знай же, що Господь, Бог твій, – то правдивий Бог, Бог вірний, що дотримує союз і ласку по тисячні покоління для тих, що Його люблять і пильнують заповіді Його.» (Втор. 7. 9).

Зло, як завжди, агресивне і нахабне, підступне і жорстоке. «Що скажемо на це? Коли Бог з нами, хто проти нас?» (Рм. 3. 1). Так, Господь з нами, бо з нами правда і справедливість. Але, як і завжди, для перемоги потрібно максимально мобілізувати всі наші сили, і кріпити наш зв’язок з Господом і єдність всього народу. Бог веде нас надійною і потужною рукою до нового життя і ця пасха нашого народу немає кінця. Головна її мета – визволитись з неволі гріха, що є найгіршим рабством і основою всіх інших поневолень. «Христос нас визволив, щоб ми були свобідні. Тож стійте і під кормигу рабства не піддавайтесь знову.» (Гл. 5. 1).

Нехай же триває і ніколи не припиняється наша Пасха – перехід кожного з нас і всього нашого українського народу до нового світлого життя у Христі і з Христом.

Нехай воскреслий Господь завжди прославляється в Україні та в усьому світі!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

† Димитрій Григорак
Єпарх Бучацький