28 вересня прочани УГКЦ «Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці» м .Хоросткова  разом із о.Петром Панасюком здійснили паломницьку подорож на Львівщину.

Прекрасні віковічні соснові ліси, милозвучне щебетання пташок зустріли нас на Святій Страдецькій землі.

Надовго нам запам’ятається повчальна проповідь о.Івана під час Святої Літургії у м. Страдчі та ангельський спів сестри Георгії, яка разом із о.Петром провадили усіх тернистими стежинами Хресної Дороги нашого Спасителя. Благальні погляди та щирі молитви шукали Господньої підтримки біля ікони Матері Божої Нерушимої Стіни.

Всі обставини сприяли цій благодатній поїздці. Навіть темні дощові хмари поступилися яскравим проблискам сонячного проміння та небесній блакиті. Із хорошим настроєм та піднятим духом від побаченого та пережитого, ми продовжили своє паломництво.

Далі нас зустрів храм Успення Пресвятої Богородиці у містечку Глинянах. Місцевий парох о.Андрій привітно поділився знаннями про давнє походження церкви, яка  сьогодні належить до самобутніх визначних явищ світової культури і є чи не найстарішою дерев’яною спорудою Галичини. Він також детально розповів про Чудотворну  ікону розп’яття Христового та неймовірні самовідновлення фресок у мурованому храмі св.Миколая.

Райським куточком для нас видався Унівський монастир, коли ми потрапили туди уже на вечірнє Богослужіння. Свято-Успенська Лавра монахів -студитів зачарувала нас тишею, неповторною красою самого місцезнаходження і надихнула на молитву. А Чернеча гора вразила своєю простотою. Тут, дійсно, задумуєшся над сутністю людського буття і  водночас починаєш розуміти зміст слів: «Ми вже вдома, а ви  ще в гостях…», викарбуваних на  одній із могил.

Відвідуючи такі святині, людські душі та серця шукають Божої підтримки та розв’язання багатьох нелегких життєвих труднощів й проблем. Тож пам’ятаймо: Господь Бог є милосердним і люблячим Небесним Батьком і Він радо приходить на допомогу до своїх дітей.

Стефанія Мадай