Не випадковість – постійно зустрічати в українських містах, а ще більше у селах багато каплиць, розп’ять і символічних релігійних монументів. Віддавна наш глибокодуховний народ дбав про те, щоб постійно перебувати з Богом, не зважаючи на час і місце. Тому каплички і хрести часто зводили на перехрестях доріг, де висока ймовірність нещасних випадків, або ж на вершинах гір, щоб пригадувати сумнозвісну Голгофу.
У неділю Сліпородженого нове хресне знамено постало і в селі Горішня Вигнанка неподалік Чорткова. Його місія – засвідчити Христову перемогу над смертю і довести, що місце біля хреста – вже освячене, адже незабаром тут має з’явитись храм – ще одна греко-католицька святиня в сакральному ансамблі нашої єпархії. Часто буває так, що будівництво церкви розпочинається разом із формуванням та утвердженням громади. Однак у Горішній Вигнанці все по-іншому, адже громада існувала тут з давніх-давен і територіально належала до парафії Вознесіння Господнього у Чорткові. Тому можна вважати, що історія греко-католицької громади Горішньої Вигнанки є частиною славного минулого Вознесенської парафії, адже у свій час церква разом із навколишніми будівлями вздовж річки Серет належали селу Долішня Вигнанка, яке згодом стало частиною Чорткова. З легалізацією діяльності УГКЦ у церкві Вознесіння Господнього розпочалися Богослужіння. На початку 90-х минулого століття це був єдиний греко-католицький храм міста. Отож відвідували його віряни з усього Чорткова й околиць. Горішня Вигнанка теж була під юрисдикцією цієї парафії, навіть до того часу, коли в місті поставали нові парафії УГКЦ. Відтепер громада села матиме власну дерев’яну церкву-капличку, яку планують перенести з мікрорайону «Синякова», де минулого року освятили новозбудований храм. Ця капличка також уже має свою історію й наповнена молитовним духом. Спершу в ній молилась громада парафії Верховних апостолів Петра і Павла, поки тривало будівництво Катедрального собору. Потім капличка постала на «Синяковій». Тепер служитиме духовним пристановищем для мешканців Горішньої Вигнанки.
Детальніше: СПЕРШУ ХРЕСТ, А ЗГОДОМ ЦЕРКВА – ТАК НАРОДЖУЄТЬСЯ НОВА ПАРАФІЯ У ГОРІШНІЙ ВИГНАНЦІ
2 тижні наперед сестра Тарзикія знала що буде вмирати. Апостольський Адміністратор о. Дмитро Григорак, ЧСВВ приготував сестру до зустрічі з Господом, уділивши їй Святі Тайни Сповіді, Євхаристії та Єлеопомазання. Сестри зі згромадження про неї кажуть, що то була сестра, яка прихиляла небо до землі. Її тихе «дякую», тим які допомагали їй, перемінювало серця і спонукало ще більше жертвуватися для ближніх.
С. Тарзикія – одна із перших сестер, яка в після підпільний час прийшла на поклик головної настоятельки жити до монашої спільноти і вже ніколи її не залишила.
Тиха, покірна, не робила великих показових діл, але своїм служінням, молитовною поставою і маленькими жертвами була і є прикладом для монахів і монахинь, для священиків. Вірність у покликанні та велика любов до Євхаристійного Ісуса робили її немічне тіло спосібним і в останній день прийти до каплиці і вже клячачи брати участь у Святій Літургії.
14 травня 2009 р. Б. сестри Згромадження Пресвятої Родини та сестри Мироносиці, отці Василіани, отці парохи усіх церков м. Чорткова та отці Густинського деканату, студенти Чортківської Дяківсько-Катехитичної Академії Бучацької єпархії УГКЦ, родина та вірні разом молилися, відпроваджуючи в останню земну подорож с. Тарзикію Комаровську ЗСПР, яку Господь, на 97 році життя у рік богопосвяченого покликання, у пасхальному періоді, в день появи Фатімської Богородиці 13 травня 2009, покликав до вічності.
Прес-центр Бучацької єпархії
У неділю, 17 травня 2009 року, при монастирі Чину Святого Василія Великого в м. Бучач, відбулось посвячення та офіційне відкриття 2-ї турбіни гідроелектростанції потужністю 200 kWh (загальна потужність 280 kWh). Реалізація проекту стала можливою насамперед завдяки ідеї о. Івана Майковича, ЧСВВ, економа монастиря, за фінансової підтримки добродійної організації німецьких католиків Реновабіс та Бучацької Єпархії УГКЦ.
Освячення звершив владика Софрон Мудрий ЧСВВ у співслужінні Апостольського Адміністратора Бучацької Єпархії УГКЦ о. Дмитра Григорака ЧСВВ, Протоігумена Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні о. Йоанікія Чверенчука ЧСВВ, директора видавництва Місіонер о. Климентія Стасіва ЧСВВ, о. Макарія Солюка ЧСВВ, о. Терентія Цапчука ЧСВВ, о. Теодозія Крецула ЧСВВ.
Як ми вже повідомляли, 12, 13 та 14 травня 2009 року у приміщенні Ужгородської духовної семінарії Блаженного священномученика Теодора (Ромжі) відбулася чергова річна Зустріч Східних католицьких ієрархів Європи (CHOCE – Conventus Hierarcharum Orientalium Catholicorum Europae). Темою цьогорічної зустрічі було Таїнство священства під канонічним, душпастирським, патристичним та біблійним оглядом.
Зустріч розпочалася у вівторок, 12 травня, із вітальної сесії. Перед учасниками було прочитано привітального листа, надісланого Його Еміненцією Леонардо кард. Сандрі, Префектом Конгрегації для Східних Церков, який у цих днях супроводжував Святішого Отця в його паломницькій подорожі у Святу Землю. У ньому, говорячи про тему цьогорічної зустрічі, автор, зокрема, наголосив: «Щиро радію з того, що саме такою є тема цієї Вашої застанови, адже вона є надзвичайно доречною і актуальною, бо ж неначе вводить всі Східні католицькі Церкви Європейського континенту в контекст святкування року священичого покликання, що його проголосив для усієї Католицької Церкви Римський єпископ - Святіший Отець Папа Венедикт XVI». Далі перед учасниками зустрічі з привітальним словом виступив Його Ексцеленція монс. Іван Юркович, Апостольський Нунцій в Україні.
Детальніше: В Ужгороді відбулася чергова зустріч Східних католицький ієрархів Європи
«Не біймося відстоювати правду перед лицем смерті у боротьбі проти гріха», - сказав на проповіді єпископ ординарій Луцької дієцезії Кир Маркіян Трофим’як, який приїхав на храмове свято до чортківської римо-католицької громади.
9 травня римо-католики вшановували день св. мученика Станіслава, який є патроном чортківського костелу. На празник був запрошений також Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії, високопреподобний о. Дмитро Григорак, ЧСВВ.
Детальніше: Храмове свято в костелі оо. Домінікан у м. Чорткові
«ІІ Світова війна це часи лихоліття для українського народу: окупація двома тоталітарними режимами, які будували свій добробут без Бога, - так висловився Апостольський Адміністратор о. Дмитро Григорак, ЧСВВ на панахиді, яка відбулася у суботу 9 травня. - Історія нам показала урок, який ми повинні запам’ятати назавжди і навчити майбутні покоління, що коли ми хочемо добре жити в нашій державі, то будувати її потрібно на міцному фундаменті християнських істин і Божого благословення. Бо де немає Бога, там не може бути миру, злагоди і любові. Тому нашим гаслом має бути Бог і Україна, бо без Бога немає України.
Священики відслужили панахиду, міська влада, районна Адміністрація та всі присутні вшанували загиблих героїв хвилиною мовчання. Це люди які поклали свої життя за наше спокійне існування, за мирне небо без бомбардувань, за наше майбутнє. Тому нашим обов’язком є пам’ятати та молитися за них.
Сторінка 503 із 522
